21 травня 2008 року близько 14.00 год., на 49-му році життя, перестало битися серце начальника Головного управління МНС України в Житомирській області Герговського Володимира Станіславовича.
Передчасна, несподівана смерть вирвала із життя справжнього патріота України, коханого чоловіка, незамінного і турботливого батька, прекрасного сина та надійного і вірного друга.
Із земного життя у блаженну вічність пішла напрочуд добра, порядна людина, життєлюб, сім’янин, людина твердого вольового, але справедливого характеру, людина інтелігентна, толерантна і комунікабельна, людина честі і земного благородства, людина, яка ніколи і ніде не заплямувала честі свого офіцерського мундира, людина, яка все своє свідоме життя присвятила справі рятування життя співвітчизників.
Втрату, яку понесла його сім’я, родина, колектив рятувальників області та вся спільнота МНС України важко навіть уявити і усвідомити.
Володимир Станіславович був людиною особливою, з великим серцем, навколо нього завжди були тисячі людей, яким він допомагав, на долі яких він впливав. Це його близькі, друзі, багатотисячний колектив МНС України, органи державної влади і місцевого самоврядування Житомирщини, Чернігівщини, Черкащини, керівники підприємств та установ областей, де він очолював колективи.
Як керівник, начальник він був вимогливий як до себе так і до підлеглих, проявляючи при цьому грамотність, справедливість, мудрість і людяність. Це був професіонал своєї справи, керівник вищого ґатунку. За професіоналізм, сумлінність в керівництві і роботі він не одноразово нагороджувався відомчими нагородами і відзнаками.
Його знали, як справжнього професіонала своєї справи, і любили, як доброго друга рятувальники Росії і Республіки Білорусь, Італії, Чехії та Польщі. І саме тому ця смерть є особливо гіркою для нас усіх, адже вона лягла кривавою раною на серці дуже багатьох людей.
Всіх тих людських і ділових якостей, які були притаманні Володимиру Станіславовичу в цьому короткому некролозі і не перерахувати. Він був всесторонньо розвинутою людиною, умілим і тактовним співрозмовником, чуйним до людей. З юних літ дуже любив спорт: займався баскетболом, хокеєм, класичною боротьбою, пожежно-прикладними видами спорту, мав спортивні досягнення, являвся майстром спорту колишнього Радянського Союзу.
Володимир Станіславович був не тільки відмінним офіцером і керівником, він був і примірним сім’янином, його в сім’ї і родині любили, цінували, шанували. Володимир дуже любив своїх батьків, піклувався про їх здоров’я, безмірно любив свою сім’ю і родину.
Сьогодні, в роковину з дня смерті Володимира Герговського, в цей день жалоби і скорботи, низько схиливши голови сумують рідні, близькі, друзі, співробітники очолюваних ним колективів МНС України, усі ті, хто знав і пам’ятає цю прекрасну людину.
Тяжкий удар для усіх нас і важка втрата, але Володимир Станіславович завжди був, є і залишається в наших серцях.
Головне управління МНС України в Житомирській області.
