Запроваджувати нові методи навчання для дітей з особливими потребами необхідно, але робити це потрібно вкрай обережно. На цьому наголошує начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Олександр Пастовенський, повідомляє
"Житомирська хвиля". Так зване інклюзивне навчання, коли діти з вадами розвитку навчаються у звичайних школах, безумовно, робить успішнішою їх інтеграцію в суспільство. Проте, зауважує керівник управління, не можна залишати поза увагою досвід спеціалізованих навчальних закладів :
"Інклюзивне навчання – це правильна, мабуть, тенденція. Але у нас створені прекрасні центри для роботи з дітьми з вадами слуху, вадами зору, для роботи з дітьми, хворими на церебральний параліч. Створена прекрасна база, куди вкладені мільйони гривень, напрацьовані потужні колективи, люди мають дефектологічну освіту. Я переконаний, ніяка загальноосвітня школа не зможе дати глухій дитині того, що дає наш інтернат"
На сьогодні в області працює 17 інтернатних закладів, в яких навчаються дві тисячі чотириста дітей. Понад півтисячі з них – діти з вадами психічного та фізичного розвитку.
І впродовж теми. Житомирська спецшкола-інтернат для дітей зі зниженим зором існує вже близько 80 років. Сьогодні тут навчається 109 дітей. Директор закладу Анатолій Паламарчук говорить, що якість освіти відповідає сучасним стандартам. Чимало цьому сприяє і матеріальна база:
"Всі наші випускники вступили до вищих навчальних закладів. Знання, які дають у нас, конкурентоспроможні. Ми маємо тифлоклас, комп’ютерний клас, мультимедійні дошки. Ми маємо достатню кількість різних збільшуючи приладів, ми маємо електронну бібліотеку на 20 тисяч книжок"
По лінії Міністерства освіти і науки школа-інтернат отримала підручників, надрукованих шифром Брайля, на суму понад 20 тисяч гривень. Проте, зауважує директор, повністю забезпечити дітей ними поки що не вдається.
