Урочистою ходою крокували для отримання своїх дипломів випускники медичного коледжу. До цього вони три з половиною роки опановували лікувальну справу. Було, кажуть, все: практичні та семінари, лекції та іспити. І викладачі підібралися в самий раз - вчили завзято, віддано і вимогливо. Педагоги запевняють: інакше не можна, адже незабаром люди довірятимуть цим уже вчорашнім студентам свої життя, повідомляє ВІК.
Антоніна Яремчук, заступник директора з навчальної роботи: «Протягом навчання у коледжі вони мали змогу отримати професійні знання. І це студенти показали на випускних іспитах. Жодного недопущеного студента не було, всі здали іспити перед державною комісією. Цей підбір був дуже гарним. Студенти проявили себе з кращого боку. Хочеться побажати їм успіхів у роботі, щоб вони могли себе проявити як прекрасні медичні працівники, проявляли свою людяність та доброту до хворих”.
Директор коледжу Володимир Клименюк побажав молоді гідного життя та зростання на професійній ниві. З випускниками не прощався, натякнувши, що вже за кілька років фахівці знову повернуться до стін своєї альма-матер, але вже з метою підвищення кваліфікації. Щодо свята, то воно у випускників уже традиційно подвійне.
Володимир Клименюк, директор Бердичівського медичного коледжу: «Ваш випуск співпадає зі святом весни, краси, любові, тобто, зі святом Восьмого березня. До нього залишається не так багато часу. Дозвольте привітати все жіноцтво, яке сидить у залі, викладачів з наступаючим святом. Побажати вам міцного здоров’я, любові, щоб ви любили і вас любили”.
Сто два новоспечені фельдшери, мабуть, востаннє зібралися ось таким складом разом із викладачами та рідними. Ще мить – і ця життєва сторінка з навчанням та гамірним випуском перегорнеться. Тому емоцій у дівчат та хлопців вистачало.
Тетяна Осадчук, випускниця: «Почуття гордості за те, що я тут навчаюсь і що отримала диплом цього коледжу, а також почуття смутку через те, що навчання закінчується, буду сумувати за викладачами, за друзями”.
Світлана Сінєльнікова, випускниця: «Зараз вже такі емоції переповнюють, дуже хочеться на роботу, хочеться себе втілити у цьому житті. Шкода, що з одногрупниками розлучаємося, але світла пам’ять про них завжди буде”.
Здавалося б, не так давно кожен із цих яскравих та усміхнених випускників обирав собі навчальний заклад. Чому саме Бердичівський медичний коледж? Хоча б тому, що зі ста двадцяти подібних закладів України його рейтинг не опускався нижче восьмого місця. А також тому, що до професії медика лежала душа.
Марина Кучерява, випускниця: «Ще в дитинстві мене тягнуло на цю спеціальність. Я в дитинстві мріяла стати медиком, навіть на мамі вчилася уколи робити”.
Світлана Сінєльнікова, випускниця: «Медицина — це прекрасно, а допомагати людям — це свята місія, яку має виконувати кожна людина. Але найкраще це вдається медикам”.
Випускники запевняють: вони жодного дня не шкодували про свій вибір. Адже роки навчання подарували їм стільки всього!
Оксана Горбачова, випускниця: «Найбільше запам’яталися пари зі студентами і вчителями, практичні навчання”.
Світлана Сінєльнікова, випускниця: «Я не шкодую про те, що навчалася у медичному коледжі, тому що це стільки позитивних емоцій, стільки друзів, стільки чудових викладачів. І, звичайно, велика дяка нашому директору, який все це організовує. Зараз відчуваю себе справжнім медиком”.
Марина Кучерява, випускниця: «В мене з’явилися нові друзі, нові викладачі, я багато чого дізналася, багато чого навчилася для себе особисто, для своєї дитини, для близьких. У майбутньому хочу допомагати хворим і думаю, що буду це робити з душею”
Після урочистої частини на випускників та гостей свята чекав святковий концерт, підготовлений студентами коледжу. Подекуди випускникам у залі не сиділося, тож і вони демонстрували свої творчі здібності. Здібності лікувальні проявлять незабаром. На це сподіваються і цього бажають одногрупникам.
Оксана Горбачова, випускниця: «Я піду на роботу, так як і більшість наших студентів, а потім далі вчитися”.
Тетяна Осадча, випускниця: “Бажаю знайти своє призначення у житті, щастя, удачі, успіху на тому життєвому шляху, який вони разом зі мною обрали у коледжі”.
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
