Чергове Гран-Прі, цього разу із Всеукраїнського фестивалю-конкурсу мистецтв «Мелодія весни», привезли учасники Зразкової циркової студії «Жанр». Шість років тому її за сприяння міського голови створили на базі п’ятої школи. За цей час там змінився склад учасників, та залишився професійний підхід до навчання і бажання в усьому бути кращими, повідомляє ВІК.
У Київ на конкурс возили чотири номери: два сольні і два парні. Їхні виконавиці, Настя Шиманська, Юля Кузнєцова, Айнура Рустамова і Ліза Сідлецька, неодноразово підкорювали журі і глядачів на різних фестивалях. І хоча всі елементи відпрацьовані і вдосконалені, перед кожним новим виходом на сцену хвилювання є, зізнаються дівчата.
Анастасія Шиманська, учасниця Зразкової циркової студії «Жанр» (ЗОШ №5): “За кулісами було страшно, а потім як вийшла на сцену, страх пропав. Журі дивилось на мене крізь долоні, боялися, що зі мною щось станеться”.
Майже справжній переляк журі викликав Настин виступ у жанрі еквілібр-каучук. Це, коли артист демонструє гнучкість м’язів і рухливість суглобів. Так, що здається, ніби кістки у його тілі взагалі відсутні. На циркових афішах цей номер часто називають «жінка-змія». Хочеш-не-хочеш, а глядачі дивуються можливостям людського тіла.
У кожного з дітей свій шлях, який привів їх до студії. Айнура Рустамова, наприклад, ще півтора роки тому займалася спортом.
Айнура Рустамова, учасниця Зразкової циркової студії «Жанр» (ЗОШ №5): “Перед тим, як прийти у циркову студію, я займалась спортивною гімнастикою. Але у зв’язку з тим, що гімнастику закрили, мене сюди привела мій перший тренер”.
У «Жанрі» Айнура познайомилась із Юлею Кузнєцовою, меншою за віком та зростом і старшою за цирковим стажем. Дівчата разом із тренерами використали цей контраст, підготувавши номер «Клони». Від нього у журі ледь щелепи не повідпадали, діляться враженнями циркачки.
Юлія Кузнєцова, учасниця Зразкової циркової студії «Жанр» (ЗОШ №5): “Коли я була внизу, а старша дівчинка на мені, то судді злякалися, що я поломаюсь”.
Айнура Рустамова, учасниця Зразкової циркової студії «Жанр» (ЗОШ №5): “Враження неймовірні. Познайомились з багатьма новими друзями, побачились із старими. Чимало цікавих номерів було. Суперників у нас вистачає, так що ми будемо старатися і працювати, щоб не мати собі рівних”.
Будь-який цирковий номер – це демонстрація унікальних людських можливостей, яка не може не заворожувати. Тільки артисти і їхні наставники знають, скільки зусиль, поту, подекуди сліз, стоїть за сценічними посмішками і виступами, коли все здається дуже легким. Лізу Сідлецьку вважають однією із старійшин студії, дівчина займається тут п’ять років. Коли починала, пригадує, вміла лише на шпагат сідати, а нині опановує все нові і нові трюки.
Єлизавета Сідлецька, учасниця Зразкової циркової студії «Жанр» (ЗОШ №5): “Коли я зайшла в спортзал, тут було багато дітей. Вони кричали, бо їх розтягували. Я ще подумала: що вони так кричать? Потім я позаймалась і мене теж перший раз розтягнули. Було так боляче! Тоді я зрозуміла, чому діти кричали. Тренер спитав: що, більше не прийдеш? Але я прийшла. Так через рік в мене з’явився номер “Веселі бочки”.
Також Ліза працює у жанрі акробатики і повітряної гімнастики. Від того, що вона виробляє на тканинах, та ще разом із молодшим хлопчаком, захоплює подих. Адже разом із присутністю напарника та його вагою додається і відповідальність.
Єлизавета Сідлецька, учасниця Зразкової циркової студії «Жанр» (ЗОШ №5): “Та я його тримаю. Ми спочатку на підлозі пробуємо, а потім на тканинах. Він сам багато чого вміє, я лише підтримую, щоб не впав. І так в нас щось виходить”.
Це «щось», як правило, отримує високі оцінки фахівців. Перші місця та Гран-Прі надають «жанрівцям» ще більшої снаги, спонукаючи їх до завоювання нових циркових сходинок.
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
Житомир.info
