12 травня 2010 року у приміщенні Державного архіву Житомирської області відкрито виставку «До Дня пам’яті жертв політичних репресій».
Виставка складається з п’ятьох розділів, у яких представлено документи про репресії на Житомирщині періоду 20-х, 30-х, 40-х та початку 50-х років минулого століття. Перший розділ виставки «Репресії 20-х років» містить добірку документів, серед яких справи на інтелігенцію, робітників та селян, громадян різних професій, духовенства, які зазнали репресивних дій в 1919-1929 роках.
Відомо, що пік репресій припадає на 1937-1938 роки, коли на офіційному рівні долю заарештованих вирішували не судові органи, так звані «двійки», «трійки», які створювались при обласних управліннях НКВС, тому другий розділ виставки «Репресії 30-х років» найбільш об’ємний. Заслуговують на увагу протоколи засідань бюро Житомирського обкому КП/б/У, документи Андрушівського, Баранівського, Бердичівського, Новоград-Волинського, Радомишльського, Троянівського, Червоноармійського райкомів КП/б/У, органів НКВС про арешти громадян, підозрюваних у контрреволюційній діяльності, про настрої і відгуки проведених операцій по вилученню контрреволюційних елементів.
Центральне місце в експозиції виставки займають архівно-слідчі справи репресованих жителів Житомирщини 1937-1938 років. У цьому розділі - архівно-слідчі справи репресованих осіб різних професій та соціального стану, серед яких документи про репресії Орлика Степана Андрійовича – першого автокефального єпископа на Волині, Збитковського Степана Петровича – директора Бердичівського музею-заповідника, Височанського Владислава Титовича – наукового працівника музею м. Бердичева, Уманського Хоми Корнійовича – літературного редактора газети «Червоне Полісся» м. Житомира, Табакмахера Ківи Марковича – ректора Житомирського інституту народної освіти, Юр`єва-Бика Володимира Григоровича – зав. архівом Житомирського окрвиконкому, Аркадія Остальського – єпископа, церковного діяча, засновника Свято-Миколаївського братства на Житомирщині, Бурчака-Абрамовича Миколи Михайловича – протоієрея, настоятеля Свято-Михайлівської церкви м. Житомира, Дмитрука Никанора Костянтиновича – історика, етнографа, зав. історичним відділом Житомирського краєзнавчого музею, Постоєва Павла Григоровича – доцента кафедри фізичної і економічної географії Житомирського інституту народної освіти, Окнянського Василя Гавриловича – помічника Житомирського обласного прокурора, Фойни Володимира Аполлоновича – директора школи №14 м. Житомира, Бруховського Всеволода Ілліча – зоолога, орнітолога, Годована Івана Опанасовича – лектора Житомирського механічного технікуму, Яровенка Михайла Михайловича – архівіста, зав. архівосховищем Бердичівського історичного архіву, Бобра Тодоса Антоновича – червоноарміця 305 стрілецького полку 54 стрілецької дивізії, Раузе-Радецького Ігнатія Сигізмундовича – художника, наймолодшого репресованого Полюховича (Мосійчука-Сусліна) Василя, якому на день арешту виповнилось 13 років, Філоненко Кароліни Йосипівни – колгоспниці, яка під час засудження перебувала на 8-му місяці вагітності.
Чільне місце займає розділ «Періодичні видання про репресії», де представлені газети: «Громадянин» 1919 року, «Волынская заря» 1919 року, «Волынський пролетарий» 1921 року, «Радянська Волинь» 1936 року, «Червоне Полісся» 1938 року, «Місто» 1997 року, книги «Реабілітовані історією. Житомирська область», дослідника Дональда Міллера про репресії німців на Волині та інші.
На прикладі Житомирської області держархів спробував показати трагедію, що спіткала мільйони людей в 20-50-х роках минулого століття.
Виставка «До Дня пам’яті жертв політичних репресій» експонуватиметься у читальній залі Держархіву Житомирської області з 12 по 21 травня 2010 року.
Державний архів Житомирської області
Фото Екатерины Тарановской
