В історії українського народу є чимало важливих дат. Але особливими є ті доленосні події, які прокладали шлях до незалежності держави. Серед них, безперечно, день проголошення Акту злуки або День соборності України.
22 січня 1919 р. було прийнято історичне рішення про об’єднання Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки в єдину державу. Тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку УНР і ЗУНР. «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська народна республіка і Наддніпрянська Велика Україна» - линули над Києвом, над Святою Софією слова Акту.
Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності. Століттями розірваний тридцятимільйонний народ не тільки визволився з неволі, але й без тривалих парламентських дебатів та референдумів возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. І хоча через ряд політичних обставин національна революція зазнала поразки й Україна знову виявилася розшматованою, але Акт злуки став взірцем для тисяч патріотів на шляху творення сьогочасної Української держави.
Саме процеси об’єднання українців, які 22 січня 1990 р. вилилися у славнозвісний «Живий ланцюг» зі Сходу на Захід, стали найбільш масштабною акцією у державі, що народжувалася. Сточи під тоді ще забороненими синьо-жовтими знаменами, не зважаючи на моральний тиск і погрози чиновників, наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід країни. І нагадали цим про те, що територіальна цілісність України, скріплена кров'ю мільйонів незламних її борців, навіки залишатиметься непорушною.
Живий ланцюг, 1990 рік
Так святкували минулого року
