Родючі землі, вигідне географічне розташування, промисловий і агропромисловий сектори економіки, що розвиваються, четверте місце в Україні по запасах лісових ресурсів, і перше - за загальними запасами деревини – це далеко не повний перелік переваг, який міг би зробити Житомирську область раєм для інвесторів.
Втім на практиці все зовсім по-іншому: загальний обсяг інвестицій, які надійшли за весь період інвестування в Житомирську область, становить лише 0,6% до загальноукраїнського. Такі цифри наводять у Житомирському регіональному центрі з інвестицій та розвитку.
Стан справ в області
Сума вкладених інвестицій на початок 2014 року становила 388 мільйонів доларів США. На початок 2015 року з урахуванням курсової різниці відбулося скорочення прямих іноземних інвестицій в область на 26% (102 млн. дол. США), в той час як по Україні прямі інвестиції за рік скоротились на 20%. Сьогодні показник залучених інвестицій становить 286 млн. дол. США.
За даними обласного управління статистики, на Житомирщині працюють інвестиції з 54 країн світу. Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій області (87%) надходять з Кіпру, Нідерландів, Російської Федерації, Швейцарії, Італії, Польщі та Віргінських островів.
У промисловості зосереджено 77% іноземного капіталу або 297 мільйонів доларів. Найбільші вкладення спрямовані на підприємства по виробництву керамічних санітарно-технічних виробів, харчових продуктів та напоїв, добувної промисловості, у підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, у виготовлення виробів з деревини, а також у сферу адміністративного та допоміжного обслуговування.
«В Житомирській області належним чином ніколи не приділялась увага залученню іноземних інвестицій, попри те, що обласною владою неодноразово проводилися виїзні форуми-презентації, в тому числі закордонні візити, участь у яких здебільшого брали посли іноземних країн, а не потенційні інвестори, - каже директор Житомирського регіонального центру з інвестицій та розвитку Мирослав Кілар. - За рейтингом конкурентоспроможності в 2012 і 2013 роках область займала 25 місце. На початок 2015 року за темпом приросту іноземних інвестицій область перебуває на 21 місці».
Мирослав Кілар певен: інвестори не приходили в область, великою мірою і тому, що пропозиції, які формувалися та розміщувалися органами влади у інвестиційних каталогах, були неякісними та неконкурентоспроможними:
«Практика свідчить, що іноземні інвестори приходять із своїми власними проектами, бо бізнес-планів, які б представляли діючі підприємства, а також агроформування – обмаль. Тому виходило так, що органи влади інвесторам пропонували або недобудови, або занедбані приміщення, яких в області є вдосталь. Такі об’єкти, на наш погляд, навпаки, відлякували інвесторів, які перегортаючи сторінки таких каталогів бачили увесь рівень безгосподарності, в тому числі неефективність роботи владних структур, які допустили до такого стану справ в галузях. Наразі ми, працюючи за принципом «єдиного інвестиційного вікна», надаємо допомогу компаніям, які є інвесторами, та тим, які залучають інвесторів. На запити, що одержуємо, після їх опрацювання надаємо інвестиційні пропозиції для розгляду. Проте, ситуація, яка є в країні,істотно гальмує прихід іноземних інвесторів».
У 2012-2014 роках Житомирський регіональний центр з інвестицій та розвитку, провівши маркетингові дослідження, розробив інвестиційні паспорти, атласи, сформував базу даних найбільш привабливих інвестиційних пропозицій, та підготував дві концепції індустріальних парків: «Коростень» для Коростенської міської ради і «Смоковка» для Житомирської міської ради.
Як результат, у 2013 році індустріальний парк «Коростень» увійшов до першої п’ятірки в Україні та включений до загальнодержавного реєстру.
Залучення інвестицій у Житомир
Про те, які переваги для Житомира матиме поява індустріального парку, розповідає перший заступник міського голови Сергій Сухомлин.
«Законодавство України досить зарегульоване і новий інвестор, який приходить, витрачає багато часу на погоджувальні процедури. Якщо ми говоримо про серйозні проекти, то процедури з виділення землі зазвичай займають від 1,5 до 2 років. Всі ці проекти затягуються і потенційний інвестор часто не наважується вкладати гроші в первісний етап на такий тривалий період. Крім того в нашій країні є досить великі і фінансові, і політичні ризики. Інвесторам потрібні прозорі, прості процедури отримання земельної ділянки, отримання погоджень і так далі. Цій ідеї відповідає ідея створення індустріального парку: попередньо земельні ділянки вже узгоджені, інвестор заходить туди за спрощеною схемою і це займає кілька місяців замість кількох років.
Для створення індустріального парку ми розглядаємо два майданчика: на Київському шосе і паралельно будемо включати туди майданчик заводу хімічного волокна - підприємства, яке вже не буде працювати як завод хімічного волокна. Там є ряд виробництв, є вільні земельні ділянки, є вільні площі, тож інвестор, у якого немає необхідності в будівництві виробництва з нуля, може або взяти в оренду приміщення, або купити їх і швидко створити працююче виробництво».
Саме на території колишнього заводу хімволокна вже працює компанія «Eurogold», де виготовляють прасувальні дошки, сушарки для білизни та драбини. 90% виготовленої у Житомирі продукції компанія експортує в Європу. За словами Сергія Сухомлина, підприємство готове розширити своє виробництво:
«Eurogold» заявляє про готовність купити додатково близько 10 тис. м. кв. приміщень на заводі хімічного волокна і створити приблизно 500-600 робочих місць. Тобто вони зацікавлені, вони бачать перспективу в Україні і зокрема в Житомирі».
фото з сайту "Європейська правда"
На території того ж колишнього заводу хімволокна з 2011-го року працює компанія з іноземним капіталом «Грайф Флексіблс Україна», що займається виготовленням м’якої упаковки.
Про реалії ведення бізнесу розповідає комерційний директор компанії Іван Злобов.
«У Житомирі наша компанія з’явилася, отримавши так званий бізнес- спадок після того як компанія «Сторсак» продала свій глобальний бізнес корпорації «Грайф», - пояснює він. – Цей бізнес дуже тісно пов'язаний з вимогами технічної інфраструктури. Виробництво, яке ми маємо у Житомирі, дуже специфічне, для його успішного функціонування потрібна інфраструктура: газове постачання, електрична підстанція значної потужності, тому що весь виробничий процес пов'язаний зі споживанням великої кількості електроенергії».
Нині на підприємстві працює близько 550 людей, середня заробітна плата – 4400 грн./міс.
«Абсолютно всі виплати - офіційні, ніяких конвертів, - наголошує Іван Злобов. - Це є особливістю роботи іноземних інвесторів. Вони працюють офіційно, сплачують усі відрахування і податки».
Військові дії на Донбасі і стрімке зростання долара суттєво позначилось на роботі підприємства, каже Іван Злобов:
«Ми використовуємо виключно імпортну сировину, яку змушені оплачувати у валюті. Крім того, український ринок індустріальної упаковки суттєво звужується і ми вимушені орієнтуватися на експортні ринки. Структура продажів за останній рік суттєво змінилася, на сьогодні більшу частину продукції ми реалізуємо на експорт - до 80%.
Іван Злобов вважає: щоб європейські підприємці захотіли інвестувати в українську економіку, держава має наблизитись до європейських умов ведення бізнесу:
«Щоб сприяти залученню інвестицій, треба, перш за все, створити економічне середовище в країні з мінімальними ризиками для інвесторів. До всіх державних установ є побажання: оскільки ми прямуємо європейським вектором розвитку, дуже хотілося б, щоб оперативність всіх рішень була на європейському рівні. Зі свого боку, ми завжди націлені на компроміс у правовому полі».
фото з офіційного сайту компанії
Приклад інвестування під час нестабільності у державі показує компанія «YANAIR». Влітку минулого року, коли на Сході вже починалися військові дії, інвестори говорили тільки про плани та перспективи відновлення аеропорту у Житомирі. І от менш ніж за рік об’єкт практично готовий до експлуатації, наприкінці травня планують пустити перші літаки з Житомира до Одеси, у перспективі – й міжнародні рейси.
«Виконуються роботи в будівлі аеровокзалу, виконано ремонт перону, ми очікуємо поліпшення погодних умов, щоб покрити це все асфальтом. Готова привокзальна площа, залишилися буквально фінальні роботи. Готель виконаний практично на 90%, теж готова до запуску. Ми вже виходимо на фінішні роботи» - звітує генеральний директор компанії «YANAIR» Ярослав Агафонов.
Інвестори певні: через географічне розташування Житомира літати у Європу звідси буде швидше і дешевше, ніж зі столиці, тож житомирський аеропорт буде цікавий і киянам. Для області поява аеропорту – суцільні переваги: окрім надходжень у бюджет, з’явиться до 700 робочих місць.
«На даний момент вже створено близько 200 робочих місць і плануємо працевлаштувати до 450-500 чоловік, - каже Ярослав Агафонов. - В наших планах створення трьох підприємств: "Аеропорт «Житомир» - це 50-80 робочих місць, авіакомпанія "ЯнЕйр", яка вже існує - це близько 200 чоловік і підприємство, яке буде займатися технічним обслуговуванням літаків нашої авіакомпанії та інших авіакомпаній - це близько 100 чоловік. Середня зарплата у нас на підприємстві - близько 6-7 тис. грн.»
Спростивши процедури і скоротивши втручання з боку держави, можна посилити інтерес інвесторів до України, вважає Ярослав Агафонов:
«Спочатку має бути зведено до мінімуму всіляке мінімально необхідне ліцензування, сертифікації. Я бачу, що в цьому плані в масштабах держави є якісь зрушення. Що стосується інвестування в регіон, звичайно потрібна підтримка місцевої влади. Один з плюсів Житомирського регіону, що тут нас підтримують місцеві влади, нас тут чують, нас розуміють, і ми зі свого боку можемо показати результат нашої спільної діяльності».
фото прес-служби Житомирської міської ради
Досвід європейців
Дослідження аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» показують, що найбільш важливі фактори інвестиційної привабливості для європейців - це створення сприятливої атмосфери для ведення бізнесу, а отже, у нашому випадку, це проведення економічних реформ. Інвесторів навряд чи зацікавить країна зі слабкою банківською системою і корумпованими судами.
У рейтингу Doing Business список найуспішніших країн Центральної та Південно-Східної Європи очолює Естонія, також у п’ятірку потрапили Латвія, Литва, Польща та Словаччина. Головними чинниками їх успіху стало створення вільних економічних зон, один з найнижчих податків на дохід корпорацій (15%), особливий режим оподаткування ПДВ товарів з вільних зон, вважають аналітики «Сильніші разом!».
Ще важливу роль відіграє географічне розташування країн. Доказом є Польща, яка знаходиться на перетині основних транспортних маршрутів і використовує можливість експортувати товари у всі країни Європи. Ті ж переваги має Словаччина. Завдяки реформам уряду Мікулаша Дзурінди Словаччині вдалося стати гігантом автопрому. Volkswagen, Peugeot і KiaMotors побудувати тут свої заводи і продовжують розвивати виробництво.
Україна також має вигідне розташування і вдосталь кваліфікованих працівників, тож слідуючи європейському досвіду залучення інвестицій, лишається гарантувати інвесторам захист прав власності, а також стабільні умови ведення бізнесу. І забезпечення цих умов насправді не тільки завдання центральної влади, але і місцевої: це вона має важелі впливу на місцеві контролюючі органи, які часто «ставлять палиці до коліс» бізнесу, це вона може вимагати хабарів для виділення землі, а може навпаки – сприяти встановленню чесних та прозорих правил для інвесторів. Тож те, чи прийде до нас інвестор, чи дасть нам робочі місця, залежить зокрема і від нас самих: наскільки активно ми вимагатимемо від місцевої влади бути прозорою і чесною і …просто робити свою роботу.
Оксана Трокоз для Житомир.info
