Місто

Ігор Бойко: Житомирську кондитерську фабрику не запустить ніхто, крім команди, яка працювала 6 останніх років

17 січня 2016, 15:10

16 січня голова наглядової ради ТДВ «ЖЛ» Ігор Бойко провів у Житомирі брифінг, під час  якого відповів на запитання журналістів. Він розповів, що зараз відбувається на Житомирській кондитерській фабриці, чи є еволюція у ставленні влади до конфлікту на підприємстві та коли може запрацювати фабрика, а також закликав колектив підприємства не піддаватися на провокації і не ставати співучасниками криміналу.

Публікуємо відповіді Бойка на запитання журналістів.

-       Відомо, що сторони підписали меморандум з метою щонайменше до 12 січня призупинити конфлікт на Житомирській кондитерській фабриці. Що буде далі?

- До 12 січня ми дійсно підписали меморандум, щоб зняти соціальну напругу, бо був великий ризик пролиття крові. Вважаю, що меморандум був сумнівним – як з бандитами можна підписувати щось? З першого дня вони почали його порушувати, є докази, ми збираємо матеріал. Ми діємо згідно закону і чекаємо офіційних засідань суддів, які будуть розглядати всі ці справи. З боку наших опонентів – бандитського угрупування Пашинського і Авакова – йде активний тиск на нас, щоб змусити нас сісти за стіл переговорів. З бандитами за стіл переговорів ніхто сідати не буде.

Проблема в тому, що об’єктивність суддів під великим сумнівом. Приклад: на вчорашній день (15 січня – ред.) нашими опонентами був поданий позов в господарський суд Житомирської області, який був призначений на 18 січня. Коли наші юристи прийшли подати якісь доповнення, рішення вже було винесене і змінена підстава. Суддя Тимошенко буде відповідати перед законом, ми вже підготували скарги у Вищу Раду Юстиції і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, хай розбираються. Ідея фікс цієї бандитської групи – мене затримати, арештувати за якесь порушення закону. Відкрита маса кримінальних справ, але підстав для мого затримання нема. Я плачу великі податки, у мене в рік буває дохід близько 10 мільйонів гривень, мені сьогодні кондитерська фабрика винна 1,5 млн доларів і 28 мільйонів гривень. А ці люди шукають, як я вкрав гроші. Я їх не крав. Вони не можуть зрозуміти, як людина знаходиться біля грошей і не краде їх...

-       Що зараз відбувається на підприємстві?

- Сьогодні бандити шантажем і залякуваннями вимагають, щоб люди писали заяви на роботу на це їхнє дивне, зі стелі взяте підприємство. Це мені нагадує таку ситуацію, коли злодії прийшли грабувати будинок і кличуть сусідів: йдіть сюди, будемо грабувати! Щоб розподілити відповідальність. Вони ж потім скажуть: то ж не ми, то люди хотіли. От робітники хотіли працювати і прийшли. Люди не розуміють, що за всі вчинки, які вони сьогодні роблять, доведеться рано чи пізно відповідати, і ця відповідальність кримінальна. В мене достатньо терпіння і достатня матеріальна база, щоб почекати і втримати тих людей, які дійсно хочуть чесно працювати і відновити підприємство таким, яким воно було в Житомирі і процвітало… Сьогодні вскрили 5-й цех, включили лінію, яка може згоріти, бо вони (опоненти) таке обладнання бачили хіба що в кіно. Сировина, всі допоміжні матеріали і продукція не належать ні «ЖЛ», ні ЗАТ «ЖЛ». «ЖЛ» здало повністю в оренду свої виробничі площі, і повністю все, що знаходиться на підприємстві з сировини і продукції, належить київській компанії «Ренесанс Траст».

-       Що це за компанія і чому вся продукція належить їй?

- Коли нас 27 листопада 2015 року зняли з реєстру, ми повинні були працювати і забезпечувати людей роботою. Ми підписали оренду виробничих потужностей і почали завозити сировину, почала працювати та компанія. У нас 30% імпортної сировини: какао, жири, ароматизатори і так далі. І після виключення з реєстру ми не могли розмитнювати сировину. Тому нам довелося терміново міняти європейські контракти, щоб почати отримувати сировину на це підприємство. Це була виробнича необхідність, щоб утримувати хоча би грудень місяць в робочому стані. Тому стосовно тих, хто працює з цією сировиною, будуть подані позови, і вони будуть притягнуті за розкрадання чужого майна.

-       Які ваші подальші дії?

- Підприємство фізично нищать. Якщо в такому стані воно побуде кілька місяців, підприємства не буде. Ніхто без нас, без колективу і тієї команди, яка працювала 6 останніх років, його не запустить. Для того, щоб підприємство було рентабельним, треба випускати мінімум 3,5-4 тисячі тонн продукції. Коли підприємство "ляже" – у Житомирі як немає хлібозаводу, так і не буде кондитерської фабрики. Виробництво не працює, продукцію не дозволяють вивозити, хоча, як я вже казав, вона чужа і не належить «ЖЛ».

Наші подальші дії дуже прості. На ті злочинні рішення, які виносять тернопільський і житомирський судді, ми подаємо апеляції і чекаємо призначення апеляцій, виграємо апеляції. Наголошую: ми будемо діяти тільки по закону. Жодного порушення закону в нас як не було, так і не буде. Поліція розповідає про порушення, які були зафіксовані в адмінкорпусі, однак за час, коли нас почали атакувати починаючи з 30 грудня по 5 січня, в адмінкорпусі не відбулося ніякого порушення, не було знайдено ніякої зброї, не було покалічених людей і не було знищено майно. Там, де охороняла поліція, були побиті й поранені люди, розбиті лабораторія і гараж, склади з готовою продукцією. Були гранати, зброя, постріли. Це все спровокувала міліція. Це була спецоперація, подібна до Майдану.

-         Якщо пан Ліщинський приїде в Україну, чи готові ви будете з ним зустрітися і провести, скажімо, спільну прес-конференцію?

-  Пан Ліщинський у 2010 році отримав від мене 20 мільйонів доларів, є підтверджуючі документи. Плюс пан Ліщинський з 2006 по 2010 рік, поставляючи сировину на підприємство, завищував на окремі її види ціну в два-три рази, таким чином отримуючи надприбутки і приховуючи це від мене і підприємства. Таким чином, пан Ліщинський кожен рік заробляв ще до 10 мільйонів доларів, або 40 млн за 4 роки. Стіл переговорів може бути тільки один: Ліщинський пише явку з повинною і поліцію і йде здаватися як злочинець. Але він - розмінна монета у цій боротьбі за ласий шматок. Хто такий пан Ліщинський? Американський електрик, який позичив у мого знайомого 100 тисяч доларів і купив половину кондитерської фабрики. І став паном Ліщинським. Ті двоє американців, які були Ліщинського компаньйони, ніколи не планували в Житомирі жити, вони викачували з Житомирської кондитерської фабрики максимально все для того, щоб створити гарні умови собі і своїм сім’ям в Америці. Якби не прийшов на фабрику я у 2006 році, ви б тієї фабрики теж не мали. У 2006 році це була артіль «Напрасный труд», де було 90% ручної роботи, де люди старими відрами таскали начинки і ліпили все вручну. Зараз фабрика повністю автоматизована, комп’ютеризована, всі нові лінії – італійські, голландські.

-     Чи були готові до такого розвитку подій на фабриці?

- Звичайно, що ні. Ми спокійно працювали. У цьому році потратили більш як 500 тисяч євро на розробку повного ребрендінгу житомирської продукції, який замовили одній з найкращих французьких компаній. Це нова торгова марка «Zhytomir Sweets», вона практично готова, ми мали з нового року повністю її запускати. І це найбільша реклама для Житомира, підняття престижу регіону. Прийшли люди і одним рішенням суду… Де пан Ліщинський? П’ять з половиною років він не з’являвся в Україні, це легко перевірити, і раптом приїздить і каже: віддайте моє. Причому в судовому процесі  його взагалі немає. Позов подала якась Ніна Грущак – пенсіонерка, яка працювала на фабриці до 2003 року і в якої було акцій на 2 тисячі карбованців, які вона не обміняла. Ми проводили реформування, бо, згідно з законом України, ЗАТи були ліквідовані як юридична форма. Тому суд не міг відновити ЗАТ, бо таке підприємство не передбачене законодавством – закон 2010 року залишив публічні акціонерні товариства. Через 5,5 років після ліквідації підприємства ця жінка їде в Тернопіль (їй 65 років), йде в суд, який спочатку приймає заяву, а через 3 дні пенсіонерка прописується в Тернополі, бо підсудність справи визначається за пропискою. Ту саму заяву пані Грущак занесла судді Тимошенко в Житомирський господарський суд, і він вирішив, щоб жінка двічі не ходила, почати розгляд справи на 3 дні раніше…

-       Чи є еволюція у ставленні влади до конфлікту і вашого підприємства від 27 листопада і до сьогодні?

- Є. Я думаю, що зробив для Житомира набагато більше, ніж дехто з житомирян, хоча я львів’янин, народився на Волині. Але я виробничник. І стільки всього, скільки ми вклали в Житомир, в тому числі для реклами і популяризації Житомира, я думаю, що мало людей зробило. Я ніколи не лізу у владу, в мене принцип «Я нічого ні в кого не прошу, тільки не заважайте». Коли ситуація вийшла за межі правового поля, і підприємство перестало працювати, ми почали відчувати підтримку. У першу чергу, владі треба отримати в бюджет гроші. А грошей не буде, якщо не буде моєї команди на підприємстві. Можна поставити на ньому хрест, бо його ніхто не «витягне». Бо тільки найменувань сировини більше 300. Ми поставляємось у 37 країн, етикетки у кожну країну різні, їх треба замовляти. Ми це робили роками. Тому влада, напевно, десь починає бачити, що фасування цукру і випічка рогаликів не дасть місту тих коштів, які могли бути. Оборот фабрики в 2015 році мав бути мільярд з половиною, але у зв’язку з тим, що ми погано відпрацювали грудень, оборот фабрики мільярд 250 мільйонів (гривень) без ПДВ. Не можуть там працювати дилетанти. Знаєте, що вони зробили? Вони збирають начальників цехів, яких я 6-7 років тому відправляв на пенсію, які знали, як у відрах мішати якусь колотушку, бо зараз все автоматично. Привели тих, кого я звільнив за крадіжки, дармоїдство, брехню, некомпетентність. Хіба можна домогтися прогресу регресом?

Насамкінець я хотів би звернутися до працівників підприємства.

Шановні працівники! Вас вводять в оману і вам брешуть. Вас стараються зробити співучасниками цих протиправних подій, які відбуваються на фабриці. Не ведіться ні на які пропозиції і залякування. Співпрацюючи зі злочинцями, ви стаєте такими ж злочинцями і так само відповідатимете за всі кримінальні злочини у випадку своєї співучасті. Обіцяю, що протягом одного-двох місяців фабрика запрацює, якщо буде підтримка державної влади. Якщо буде політична воля, фабрика вже може запрацювати в понеділок, щоб люди прийшли і сказали: ми будемо працювати до вирішення в судах. Це те, що ми всім пропонували і пропонуємо.

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі