Місто

Чи допоможуть петиції житомирян змінити місто

24 April 2016, 13:38

 Ремонту доріг, забруднення річок і вирубування лісів, - таких тем стосуються перші петиції до Житомирської обласної ради. Новий сервіс на сайті Житомирської обласної ради запрацював 18 квітня. За кілька днів під кожним зверненням вже з’явилося по кілька десятків підписів, але для того, щоб бути розглянутою, така петиція має набрати щонайменше 1200 підписів громадян за 45 днів.

Більша активність спостерігається на сайті Житомирської міської ради, де розділ е-петицій запрацював у листопаді минулого року. Зараз тут зареєстровано 130 петицій. Стосуються вони різних тем. Житомиряни пропонують владі звернути увагу на роботу громадського транспорту і ввести "єдиний квиток", ввести  електронну систему черг у лікарських установах, або привести громадські туалети міста у належний вигляд. Одразу 19 петицій стосуються перейменування вулиць або парків: 11 людей пропонують перейменувати, 8 – проти перейменування. В одній з них пропонують перейменувати не вулицю, а одразу місто з Житомира на Бандерівськ.

Що таке петиції і для чого вони потрібні?

Електронні петиції — це один з інструментів електронної демократії. Він має допомогти ефективно взаємодіяти владі і суспільству. Завдяки е-петиціям можна почати вирішувати проблему у будь-якій сфері знизу вгору — від людини до влади.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», готуватися до введення в Україні практики електронних петицій почали у 2009 р., коли Україна, як і інші держави, що є учасниками Ради Європи, отримала Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам з електронної демократії.

Також глава 14 розділу 5 Угоди про асоціацію України з ЄС прописує необхідність реформування чи становлення взагалі інформаційного суспільства, яке включає в себе е-послуги, електронне урядування і електронну демократію.

В серпні  2015 року  Президент України  Петро Порошенко видав Указ «Про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові Україні».  Відтоді на сайті глави держави з’явився розділ для електронних петицій. Такі ж розділи є на сайті обласної та місцевої ради.

Створити петицію може кожен. Важливо, щоб у тексті звернення не було закликів до війни, посягання на права і свободу інших, повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, розпалювання ворожнечі, закликів до терористичних актів. В іншому разі така петиція не пройде модерації.

«Відповідно до  закону, ми не маємо права не оприлюднити такі петиції на сайті. І зараз у нас 8 петицій, які ми не опублікували на сайті», - розповідає начальник управління по зв'язках з громадськістю Житомирської міської ради Анастасія Рибак.

Про що житомиряни пишуть петиції?

Для розгляду чиновниками міської ради петиція має набрати 250 підписів за 3 місяці, якщо хтось спробує накрутити голоси, у міській раді це помітять.

«Ми можемо відслідковувати, з якої IP-адреси було проголосовано за ту чи іншу петицію. І дійсно, є у нас повтори, я навіть можу продемонструвати, червоним кольором видно, що люди проголосували з однієї IP- адреси. Система нам показує, що було так проголосовано, але ми не можемо цю петицію не зареєструвати, або її видалити, тому що відповідно до закону не прописані чіткі правила, що людина не має права не голосувати з однієї IP-адреси декілька разів», - каже Анастасія Рибак.

Щоб підписати петицію, кожен має зареєструватися, для цього достатньо вказати свою електронну адресу, назвати прізвище, ім’я, по-батькові. Справжність цих даних адміністратори не перевіряють, тому житомиряни часто користуються вигаданими іменами.

Про свій досвід електронних звернень розповів Сергій Фещенко, журналіст і  автор петиції, яка найактивніше обговорювалася в Житомирі. У своєму зверненні Сергій просив перейменувати парк Гагаріна у Шодуарівський. Він зізнається, подаючи петицію, мало розумів про те, як її розглядатимуть.

«Коли я писав петицію про перейменування, я ні про що не думав. Це було для мене вперше, і я навіть не знав, що буде далі. Те, що одразу перейменують, я в це, звісно не вірив, адже мав пройти час, і люди мали прийняти з позитивом правду. А правда полягає в тому, що барон Шодуар – засновник парку, а отже логічно,а би його іменем був названий парк, а все інше – неправда. Голоси зібралися за 16 днів – житомиряни, і не тільки, підключилися за Шодуарівський парк – я знаю, що цю петицію підтримували і кияни, і жителі інших міст – настільки це симпатичний іміджевий проект для України. А щодо фейків – то якщо людина соромиться свого імені і свого обличчя, то мабуть є чого соромитися», - каже Сергій Фещенко.

На сайті розміщено понад 40 відповідей на електронні звернення. З них видно, що розглянута петиція не гарантує вирішення проблеми. Найперша петиція, яка потрапила на розгляд, стосувалася рекламних щитів, які «псують зовнішній вигляд міста та заважають ходити по тротуарах, особливо людям с обмеженою мобільністю або мамам із колясками». Автор петиції запропонував заборонити встановлення таких щитів на тротуарах та демонтувати уже існуючі.

Але міська рада відповіла, що нема нормативних актів, які б дозволили скасувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у таких випадках. Виконавчий комітет Житомирської міської ради направив лист до Кабінету Міністрів України, але на кількість сіті-лайтів у Житомирі петиція не вплинула.

Інколи петиції розглядають, але втілення пропозицій відкладають у довгий ящик через відсутність фінансування.

Так було з петицією, автор якої пропонував у Житомирі запровадитии обов'язкове освітлення нерегульованих пішохідних переходів у темний час доби.

На цю пропозицію у міській раді відповіли, що будуть облаштовувати нерегульовані пішохідні переходи Житомира спеціалізованим вуличним освітленням але по мірі фінансування даного проекту міським бюджетом.

Дуже рідко петиції виносять на розгляд депутатів міської ради, але 28 квітня сесія розгляне два електронних звернення, які стосуються перейменування вулиці і скверу на честь Кузьми Скрябіна. Сесія розглядатиме ці питання тому, що вулиці, які пропонують перейменувати автори петицій, не підпадають під закон про декомунізацію і не можуть бути перейменовані, як решта 87 вулиць і провулків.

«Я вже говорив про те, що нам необхідно розробити систему з петицій, встановити граничний рівень, при якому питання петиції був би обов'язковим для розгляду на сесії міської ради, для того, щоб вже депутати могли приймати рішення. Якщо петиція набирає умовно 1000 або 1500 голосів, вона була обов'язкова для розгляду на сесії міської ради. Я до цього ставлюся досить серйозно, тому у нас вже на цю сесію 28 квітня йдуть на розгляд петиції. Я ще не знаю, яка буде реакція депутатів: підтримають або не підтримають, але в будь-якому випадки ми досить серйозно ставимося до таких звернень, прояву ініціативи з боку людей», - розповів Житомирський міський голова Сергій Сухомлин.

Він також зазначив, що часом переглядає і петиції, які не набрали достатньої кількості голосів.

«Серед них багато таких ініціатив, де люди не сподіваються на розгляд або на ухвалення, іноді це бувають жартівливі петиції, але в будь-якому випадки це ініціатива людей», - говорить Сергій Сухомлин.

А жартівливі петиції дійсно є на сайті. Скажімо, в одній з них пропонується заборонити доступ в Інтернет тим, хто проти перейменування вулиць, в іншій – перейменувати парк в честь Сергія Трейсера, відомого на весь Житомир.

Про ставлення до цієї петиції ми запитали у Сергія Трейсера, житомирського екстремала, який займається роуп-джампінгом.

«Ну це жарт був, з'явився він? коли вирішили перейменувати велику кількість вулиць в нашому місті. В групі «ПЖ» був пост про перейменування вулиць, хтось написав троллінговий комментар мовляв, а давайте на честь Трейсера тоді парк назвемо, і далі приблизно по тексту петиції. Людину, яка створила петицію, я добре знаю, це моя подруга. Було би бажання, то ця петиція за перший тиждень набрала би 250 підписів. Але я ще раз повторюсь, це був просто жарт», - сказав Сергій.

Європейський досвід

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», електронні петиції діють у понад 70 державах. Країною, яка започаткувала практику електронних петицій, вважається Великобританія. Там електронні петиції на загальнодержавному рівні з’явилися у 2006 році. Електронні петиції, які мали понад 100 тисяч підписів, мали бути представленими у парламент для подальшого розгляду на опрацювання. Одним з недоліків британської системи вважають можливість неодноразово підписуватись під петицією, через що стає можливою накрутка голосів. Найбільш резонансною петицією, яку підписали 300 тисяч чоловік, стала петиція про вихід країни з ЄС. Але парламент проголосував проти. Найуспішнішою вважають петицію проти платних автодоріг – 1,8 млн голосів британців змусили владу відмовитися від цієї ідеї.

У Шотландії, Уельсі та Федеративній Республіці Німеччини, в країнах Центральної та Південно-Східної Європи розглядом електронних петицій займається спеціальна петиційна служба.

Обов’язкові до виконання владою петиції у Фінляндії. Звернення, що зібрали 50 тис. підписів, автоматично стають законопроектами, і парламент Фінляндії зобов’язаний їх розглядати у пріоритетному порядку. У Латвії – будь-яка петиція, яка отримала підтримку 10 000 громадян, обов’язково має бути включена до порядку денного засідання Сейму.

Отже, практика показує, що інструмент електронної демократії – електронна петиція – не завжди є дієвим. В Україні петиції часто мають формальний характер, і навіть підтримані пропозиції нечасто втілюються у життя.  На думку експертів надати е-петиціям нового дихання може створення петиційних служб (наприклад, як у Бундестазі ФРН), які займатимуться винятково їхнім розглядом.

Оксана Трокоз для Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі