У Житомирі більше сотні людей зібралися ввечері 25 квітня біля пам'ятного знака «Пожежним, які врятували світ». Пізно ввечері у переддень 30 роковин аварії на ЧАЕС люди запалили свічки у пам‘ять про загиблих ліквідаторів. Зі 289 пожежних з Житомирської області, які в травні 1986 року в складі зведеного загону відправилися до Прип’яті, 107 не дожили до цієї річниці.
Священики справили молебень, а школярі підготували театралізовану літературно-музичну композицію, яка відображала спогади очевидців.
Ліквідатори, які разом з родинами прийшли, щоб вшанувати пам‘ять померлих колег, пригадували весну 1986 і говорили, що їдучи у Чорнобиль, практично ніхто з них не знав про небезпеку радіації.
«Ми були в Чорнобилі, з 1 по 9 травня поїхали в Чорнобиль і я вважаю, що ми маємо кожного року приїхати і пом’янути наших хлопців, яких вже багатьох нема. Ми тоді не знали, що воно і як буде це все, ніхто нічого не розказував. А коли вже взнали, то треба було робити свою роботу і годі», – розповідає ліквідатор аварії на ЧАЕС Олександр Поляков.
Не зважаючи на те, що акція розпочалася о 21 годині, на неї прийшли школярі. Учні дякували ліквідаторам і захоплювалися їх подвигом.
«Зворушує дуже, за душу бере і скільки б років не пройшло, все одно залишиться пам'ять, усі будуть хвилюватися, переживати, плакати. Це, напевно, не помре ніколи», - сказала школярка Дарина Сахневич.
