Лерну Рачиковичу 81, а він і досі у гарній фізичній формі. Адже більш як 50 років свого життя чоловік присвятив фізичному вихованню школярів, а згодом і студентів. Лерн Рачикович зізнається, окрім викладацької діяльності завжди захоплювався спортивними винаходами, читаючи тематичну літературу. Допоки й сам, у 1987 році, не винайшов спеціальний пристрій для очищення спортивних перекладин та амартизаційний тренажер для гімнастів. Однак гордістю серед тодішніх винаходів, і досі вважає пристрій для тренування м’язів імені Айунца.
«Це стоїть починаючий, тому що у нього тут поставлені у поясі такі кріплення, спеціальні кріплення за які він тримається і от він обертається, де потрібно падає, а навколо надувна велика камера, щоб він потрапляв тулубом сюди. Він коли впав на камеру, вона повертає його назад. Таким чином іде гарна навантаженість на м’язи спини і живота, і всього іншого. Дуже гарно розвиває і координацію, змушуючи орієнтуватися у просторі», - каже Лерн Рачикович.
Чоловік розповідає, коли у 79 років пішов на пенсію, вирішив продовжити свої наукові досягнення. Нині, показує схему-креслення багатофункціонального спортивного тренажера. Каже: над розробкою тренажеру, разом із однодумцями, працював близько чотирьох років. Врешті, у вересні цього року, отримав патент на винахід.
«Тут рухомі кренштейни - дугоподібні, на них підвішуються: гімнастична стінка, гімнастичні кільця, снаряди, для тренування кіл на коні, і шест. Естакада для розбігу 3-4 кроки, наскок, гімнастичний кінь або козел, ось іще їх два є, щоб робити різні вправи і ось мат гімнастичий. Ось у цю сторону він займає 5 метрів, а ось у цю він займає 4,2 - це 9 метрів. Чому у нас немає гімнастики і снарядів немає? Вони заважають. Їх спробуй зніми, розбери, розкатай. Основні вимоги різнобічної підготовки школяра за рахунок цього тренажеру цілком здійсненні», - розповідає винахідник.
Допоки справжній тренажер іще не збудували, Лерн Рачикович показує його мініатюру.
«Цього немає ніде - ні у Японії, ні в Америці, ні в Канаді, ні у Німеччині. У них там все зроблено стаціонарно, сильно, віддають перевагу тому, щоб окремо брати снаряди, кріпити їх до стелі і таке інше. У принципі, вони ж працюють в основному на олімпійських снарядах, а це звичайно звужує можливості учнів, тому що у 2 - 3 класі на олімпійських перекладинах займатися - це проблема. А тут проблеми немає, тому що воно все регулюється під кожну людину», - пояснює Лерн Рачикович.
Коли макет тренажера втілять у життя, винахідник казати не береться. Однак певен: попри вік, буде і далі працювати у напрямку наукових спортивних досліджень.
