Цьогоріч 1 вересня до закладів середньої освіти Житомирської області пішли 8600 першокласників.
Про це повідомила пресслужба Житомирської обласної державної адміністрації.
«1 вересня – особливий день, який завжди сповнений радості, нових надій і великих сподівань. Це свято, яке об’єднує школярів, студентів, учителів, викладачів та всіх, хто розпочинає новий навчальний рік. Цьогоріч у заклади загальної середньої освіти Житомирщини переступлять поріг 8,6 тисячі першокласників – для них розпочнеться унікальна подорож у світ знань. 12,3 тисячі дев’ятикласників стануть перед важливим вибором свого подальшого шляху, а 6,4 тисячі учнів 11-х класів уже сьогодні починають крокувати до дорослого життя», - йдеться в повідомленні.
У коментарі журналістці Житомир.info у пресслужбі обласної державної адміністрації розповіли, що цьогоріч у закладах середньої освіти Житомирської області навчатимуться понад 126 тисяч учнів.
«Загалом до ЗСО пішли 126 245 учнів, з яких більш ніж 5 тисяч дітей будуть навчатися за індивідуальною формою навчання (екстернат/сімейна).У 2024 році першачків в області було 8365, а учнів 11 класів – 7581», - розповіли Житомир.info у пресслужбі.
Зауважимо, що за інформацією департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2025 року в області продовжують працювати 1259 закладів освіти.
Зазначимо, 1 вересня пресслужба Міністерства освіти і науки з посиланням на міністра Оксена Лісового повідомила, що цьогоріч 3,5 млн українських школярів розпочинають новий навчальний рік, більшість дітей навчатимуться офлайн.
«В Україні розпочинається 2025/2026 навчальний рік. У фокусі — продовження системних трансформацій в освіті, щоб діти та молодь мали доступ до безпечного та якісного навчання, були адаптовані до сучасних викликів й мали можливість самореалізуватися в нашій державі», - йдеться в матеріалі пресслужби МОН.
Скільки дітей цьогоріч іде у школу і в якому форматі?
Цьогоріч в Україні в школу йдуть 3,5 мільйона дітей.
Усе більше школярів повертається до очного навчання: майже 2,3 мільйона учнів навчатимуться очно, дистанційно — на 103 тисячі учнів менше, ніж торік.
Понад 300 тисяч дітей за кордоном і на ТОТ продовжують зберігати звʼязок з українською системою освіти, зокрема через програму українознавчого компонента. Учні за кордоном — 302 889, на ТОТ — 35 361.
Як ухвалюється рішення про те, які школи продовжують очне навчання, а які — ні?
Очна й змішана форми навчання можливі за наявності укриття в закладі освіти або на відстані не більше як 500 метрів від нього.
Уряд інвестує в освітню інфраструктуру, щоб зробити безпечне очне навчання можливим.
Зокрема, у прифронтових областях збудовано 33 підземні школи. До кінця року планується звести 156 підземних шкіл-укриттів, у 2026 — ще 47. Також закуплено понад 600 шкільних автобусів, які підвозять дітей до шкіл з укриттями.
Як триває реформа «Нова українська школа»?
Реформа НУШ діє вже восьмий рік. Вона завершена в початковій школі й продовжується на гімназійному рівні. З 1 вересня за новими підходами будуть навчатися 1–8 класи, а також 9 пілотні класи в окремих школах.
Триває підготовка «Профільної» — реформи старшої школи — як одного з етапів реформи НУШ. Вона надасть учням можливість формувати власну траєкторію навчання, самостійно обирати профілі, предмети чи курси, потрібні для їхньої реалізації. З 1 вересня 30 ліцеїв пілотують нову модель: вибір профілів і предметів та складання індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.
Окрім того, у межах нової політики «Освіта для життя» оновлюємо навчальні програми та підходи до створення підручників, а також створюємо моделі сучасних освітніх просторів. З 1 вересня пілотуємо нові програми для 5-класників у природничій, технологічній і мистецькій освітніх галузях.
Як реформи загальної, професійної та фахової передвищої освіти відповідають потребам економіки?
Освіта дедалі більше орієнтується на реальні потреби ринку праці та відбудови країни. У фокусі — створення умов, щоб більше дітей вибирали природничі та математичні профілі у школах, а також повʼязували майбутню професію у прикладних сферах: енергетиці, електромеханіці, будівництві та інших.
Уже сьогодні у школах оновлюють і закуповують сучасне обладнання для 100+ кабінетів фізики, хімії, біології, географії, математики, а також — STEM-лабораторій. Серед них і 27 ліцеїв, які пілотують реформу «Профільна».
Також створено 120 майстерень у закладах професійної освіти, обладнаних до потреб ринку. Прагнемо, щоб профосвіта стала повноцінною можливістю здобути професію та реалізувати себе у житті.
З 2027 року у старшій профільній школі почне діяти новий зміст освіти професійного спрямування. Програми розробляють за новою логікою — вони гнучкі, орієнтовані на практику та тісно пов’язані з економікою. До розроблення залучено бізнес, міжнародних партнерів, педагогів та експертів, і кожен із них є співтворцем змін. Саме така співпраця робить навчання сучасним і працює на економіку.
Як у новому навчальному році відбуватиметься навчання з предмета «Захист України»?
Рік тому МОН повністю оновило програму предмета «Захист України». За нею вже навчаються понад 281 тис. старшокласників — це 65% учнів 10–11 класів.
Навчання відбувається в осередках — спеціально облаштованих просторах на базі шкіл чи профтехів. Раз на місяць старшокласники виїжджають в осередки на повноцінні тренінги, які тривають 6–8 годин. Серед практичних навичок, які відпрацьовують учні: тактична медицина, військові технології, стрілецькі тренування. Оновлений предмет викладають 4137 педагогів, серед них — 443 ветерани.
У 2024–2026 роках програма діятиме у форматі інноваційного проєкту. Повноцінне впровадження розпочнеться 1 вересня 2027 року, коли предмет стане обов’язковим для всіх шкіл, а учні зможуть обирати профільні модулі для поглибленого навчання.
Яких іще новацій очікувати в новому навчальному році?
- Розширення програми безоплатного харчування
З жовтня 2024 року учні 1–4 класів у всіх регіонах України забезпечені безоплатним харчуванням. Від нового 2025 навчального року програма охопить й учнів 1–11 класів прифронтових регіонів: Харківської, Сумської, Чернігівської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей. Згодом вона стане доступною для всіх учнів країни.
- Виплати батькам за програмою «Пакунок школяра»
Кожна українська родина, у якої дитина цьогоріч йде до першого класу, може отримати 5000 грн у межах державної програми «Пакунок школяра». Оформити допомогу може один із батьків або інший законний представник дитини. На це держава спрямувала 1,2 млрд гривень — виплати стартували вже для перших 86 тисяч українських родин.
- Доплата педагогам від 1 вересня
Наприкінці минулого року уряд виділив 12 млрд грн із державного бюджету на доплату вчителям. З 1 вересня ця доплата становитиме 2000 грн (2600 грн до сплати податків). Її отримають усі педагоги незалежно від навантаження, а тим, хто працює більше ніж на ставку, розмір доплати зростатиме пропорційно. Ми й надалі шукаємо способи підтримки педагогів.
- «Гроші ходять за вчителем» — нова модель підвищення кваліфікації педагогів
Від початку 2026 року стартує пілотування нової моделі підвищення кваліфікації вчителів. Педагоги самостійно обиратимуть, де навчатися і яку програму підвищення кваліфікації проходити. Для цього кошти державного бюджету надходитимуть одразу на віртуальний рахунок учителя на спеціальній платформі.
- Оновлення олімпіадного й турнірного руху
Основна мета змін — зробити інтелектуальні змагання доступнішими, справедливішими, розширити можливості для виявлення талантів, підвищити якість підготовки учнів та створити сильну спільноту навколо олімпіадного і турнірного руху.
- Нові стипендії за освітні досягнення для молоді за ініціативою Президента України
Цього року переможці міжнародних і всеукраїнських олімпіад зможуть отримати щомісячну стипендію до 25 000 грн, за умови очного навчання в українському закладі вищої освіти.
- Мрію впроваджує кожна шоста школа в Україні
Понад 2000 шкіл розпочинають новий навчальний рік із Мрією. Це вперше, коли до освітньої екосистеми приєдналися заклади з усіх регіонів країни. Вчителям Мрія заощаджує десятки годин рутинної роботи, школярам — допомагає реалізовувати свій потенціал, а батькам — бути більш залученими до життя і розвитку їхніх дітей.
Цьогоріч у Мрії запуститься каталог позашкілля, а також запрацює крамничка від партнерів, де дітей заохочуватимуть до навчання через бонуси: квитками в кіно, майстер-класами та курсами, сертифікатами, книжками, канцелярськими товарами тощо.
«Попри війну, освіта продовжує трансформуватися й розвиватися. Кожне 1 вересня — це доказ, що наші діти мають майбутнє вдома. Вдячні кожному і кожній, хто боронить країну: завдяки вам українські діти мають можливість здобувати освіту», - підсумували у МОН.
У житомирських ліцеях 1 вересня пролунав перший дзвоник. Як відбувалася урочиста лінійка у ліцеї №8 – дивіться тут у відеосюжеті журналістів Житомир.info.
Як відзначили свято першого дзвоника у 2024 році у ліцеї №28 – дивіться тут.
Нагадаємо, 21 серпня МОН повідомило, що Уряд ухвалив постанову, яка визначає дату початку та закінчення навчального року в закладах загальної середньої освіти України. У документі зазначено, що 2025/2026 навчальний рік триватиме з 1 вересня 2025 року до 30 червня 2026 року. Важливо наголосити, що 30 червня — це гранична дата завершення навчального року, водночас структуру навчального року, зокрема фактичну дату завершення навчальних занять і початку канікул, визначає педагогічна рада закладу освіти.
Як повідомляв Житомир.info, у Житомирі 13 серпня 2025 року розпочали перевірку ліцеїв міста на готовність до нового навчального року.
У Житомирській області у вересні 2023 року за парти сіли 135 тисяч учнів.
