За результатами моніторингу омбудсмена, 93% із майже тисячі перевірених укриттів в Україні мають недоліки, і лише до 80 не було жодних зауважень. Найчастіше незадовільний стан приміщень фіксували на Закарпатті. Про це 2 червня написали в онлайн-виданні «Українська правда» з посиланням на аналітичний звіт Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Стан і функціональність укриттів в Україні» і на презентацію Дмитра Лубінця.
«Представники Уповноваженого провели 1066 візитів до 991 об'єкта фонду захисних споруд і виявили недоліки в переважній більшості (93%) з них. Омбудсмен зауважив, що у дослідженні брали участь лише ті укриття, які позначені в застосунку "Дія" як доступні для населення на всіх підконтрольних територіях України. Загалом за результатами моніторингу комісія надала майже 4 тисячі рекомендацій для поліпшень стану укриттів, тобто 4,5 порад для кожного. Найвищу середню кількість рекомендацій на об'єкт надали в Закарпатській області – 9,2», - йдеться у повідомленні.
Зауважимо, звіт Омбудсмена охоплює результати перевірок протягом третього і четвертого кварталів 2025 року. За цей період у Житомирській області здійснили 33 моніторингові візити.
Серед регіонів, які частіше зазнають ворожих атак, багато недоліків було на:
- Херсонщині – 5,4 рекомендації на об'єкт;
- Запоріжжі – 4,6;
- Київщині та Одещині – по 4,1.
Інфографіка: скриншот зі звіту "Стан і функціональність укриттів в Україні"
Відповідно до цієї інфографіки, у Житомирській області в середньому на один об’єкт видавали 4,24 рекомендації.
Серед перевірених об'єктів фактично не працювали 80 (8%) укриттів. Найбільше таких обʼєктів було:
- на Львівщині (16);
- у Києві (11);
- на Житомирщині (8).
Також в омбудсмена зауважили, що дані про доступні укриття на порталі "Дія" та на інформаційних ресурсах органів місцевої влади відрізняються.
"Існує технічна асиметрія: якщо "Дія" оновлюється автоматично, то інші ресурси потребують ручного оновлення, що створює ризик неактуальних або суперечливих даних", – пояснили фахівці, які проводили моніторинг.
Найкращий стан зафіксували у споруд подвійного призначення, які також працюють як укриття, як-от на станціях метрополітену. В Уповноваженого вважають, що таких результатів вдалося досягти завдяки відповідальності балансоутримувача та наявності постійного персоналу.
Водночас у найгіршому стані виявилися найпростіші укриття, зокрема підвали житлових будинків, якими керують ОСББ або приватні компанії.
"Ці об'єкти практично не мають ресурсного забезпечення, не отримують фінансової підтримки та часто залишаються без належного контролю. Водночас сховища та протирадіаційні укриття , що є основою фонду захисних споруд цивільного захисту, мали б найкраще відповідати нормативним вимогам", – наголосили в омбудсмена.
Моніторинг показав, що найбільш критичною проблемою захисних споруд цивільного захисту є їхня недоступність для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Цей недолік зафіксували на 101 об'єкті.
Також фахівці часто фіксували відсутність запасів продуктів та води (91), а також – укомплектованої аптечки (53).
Попри надані рекомендації, доступність була забезпечена лише у 25% випадків. Для порівняння, вимогу щодо наявності табличок після зауважень виправили у 64% укриттів, а щодо запасу продовольства – 58%.
Під час затяжної повітряної тривоги вдень 13 травня 2026 року журналісти Житомир.info перевірили чи відчинені та в якому стані модульні укриття у центрі Житомира. Результати дивіться у сюжеті.
Нагадаємо, у березні представники Омбудсмена з прав людини у Житомирській області перевіряли стан укриттів у Житомирі, зокрема на вулиці Вітрука і Київській. У двох випадках фахівці тоді виявили порушення, а до третього сховища не змогли потрапити.
Як повідомляв Житомир.info, 17 березня 2026 року у пресслужбі Омбудсмена інформували про виявлення порушень під час перевірки семи укриттів у Житомирі. За результатами перевірок відповідальним особам і органам місцевого самоврядування мали надіслати рекомендації для усунення недоліків.
