Більше 300 мешканців села Верхівня Ружинського району на Житомирщині підписали звернення до усіх органів влади та правоохоронних структур, щоб припинити роботи на місцевому гранітному кар’єрі
3 вересня та 10 листопада цього року тут сталося два вибухи, які, на думку селян, є не санкціонованими.
Тетяна Петренко, яка очолює ініціативну групу селян, розповідає, що раніше цей кар’єр використовувався для потреб села та району. Навесні тут почали викачувати воду.
26 червня 2008 р. Житомирська обласна рада надала гірничий відвід ТОВ «Верхівнянський гранітний кар’єр» для розробки родовища мігматитів, гранітів та гнейсів, що за 600 м від межі села. Згідно законодавства ця відстань має становити щонайменше 1,5 км. Однак, неозброєним оком видно, що відстань між кар’єром та першим будинком становить від сили метрів 200.
3 вересня о 18.20 на кар’єрі стався перший вибух. Верхівнянці стверджують, що усе небо було вкрите жовтими хмарами, відчувався їдкий запах.
«Я злякалася, подумала, що це землетрус. За кілька хвилин збагнула, що на кар’єрі стався вибух, про який нікого не попереджали», – говорить Тетяна Петренко.
Ще одна верхівнянка Галина Долбіна додає, що по городах будинків, розташованих поблизу кар’єру, від вибуху розліталося каміння, а худоба падала на землю. У деяких хатах навіть повибивало шибки. Жінка стверджує, що охоронці підприємства гримали на селян, щоб ті зачинялися в будинках і не виходили на вулиці.
Від «землетрусу», спровокованого 10 тоннами вибухівки, в радіусі 2,5 км постраждали всі оселі: на них з’явилися тріщини. Не витримала й сільська школа, якій наступного року виповнюється 100 років.
Після інциденту верхівнянці скаржаться на різку зміну артеріального тиску та болі в серці. Чоловік Тетяни Петренко Володимир виміряв фон радіації: зараз він становить 42 мікрорентген в годину при нормі у 12.
«Ті, хто живе ближче до кар’єру, у роті відчували смак солодкого. Всім болить голова, бо постійно працюють «дробілки» і пищать машини», - говорить Долбіна
4 вересня селяни зустрілися з сільським головою Анатолієм Гуменюком. На вимогу показати дозволи на вибухи той розводив руками. Вже за два дні, 6 вересня, відбулися збори села, де був складений протокол про закриття кар’єру.
Точкою кипіння став вибух вдень 10 листопада, на який запросили подивитися голів Ружинської райради та райдержадміністрації.
Цього разу прийшли й близько 70 верхівнянців, які знову апелювали до дозволів на вибухи. Тим часом 20 охоронців кар’єру утворили живий ланцюг і накинулися на людей.
Тетяна Петренко згадує, що бійкою це було важко назвати. «Кого бити: старих та дітей? Ми попадали на землю, правда, одного все-таки відлупцювали», – розповідає вона.
Ця шарпанина відбувалася на очах районного керівництва і сільського голови. Проте, вони не втручалися і ніяк не коментували інцидент. Селяни вважають, що реагуванням з боку високоповажних гостей на кар’єрі був приїзд карети «швидкої допомоги» та міліції через п’ять годин, коли всі розійшлися додому.
Слід сказати, що після вибуху 3 вересня при Ружинській районній раді було утворено тимчасову слідчу комісію, до складу якої увійшла Тетяна Петренко. Вивчивши документацію, Петренко висловлює сумніви щодо законності проведення робіт ТОВ «Верхівнянський гранітний кар’єр».
Занепокоєння верхівнян викликає і те, що в користування товариства віддана дорога, яка з’єднує з їхнє село з сусідньою Бистріївкою та пасовиськом.
«Вже зараз проблематично пересуватися цією дорогою до Бистріївки. Охоронці розвертають наших людей і наказують йти геть. Немає де пастися 150 коровам, бо усі відходи від виробництва висипаються прямо на пасовисько», - обурюється Петренко.
Установи, куди зверталася громада Верхівні щодо вибуху 3 вересня, надсилали однотипні відповіді: «Ситуація з’ясовується».
Остання відповідь надійшла з Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель 6 листопада 2008 р. Інспекція встановила, що з боку Житомирської облдержадміністрації наявні порушення земельного законодавства та вимагала розірвання договорів оренди земельних ділянок між Ружинською райдержадміністрацією та ТОВ «Верхівнянський гранітний кар’єр». Також підприємство зобов’язали у двомісячний термін відшкодувати витрати сільськогосподарському виробництву.
Депутат Верхівнянської сільської ради Валентина Фризюк запевняє, що сільський голова не показав депутатам проект землеустрою кар’єру щодо відведення та надання в користування земельної ділянки на умовах оренди ТОВ.
«Я чула, що на деяких депутатів Гуменюк тиснув, аби вони не підтримували питання скасування роботи кар’єру. Гуменюк – мій учень, я викладала математику, тому звертаюся до нього на «ти». Я запитала: «Коли ти будеш на боці громади?». А він: «Я не можу», - говорить Фризюк.
Вона написала відповідне клопотання у сільраду, проте його досі не розглянуто.
Володимир Петренко згадує, що до появи техніки на кар’єрі було популярне місце відпочинку, куди приїздили з інших міст України. У селі знаходиться унікальна пам’ятка історії, архітектури і мистецтва – Верхівнянська садиба, де певний час жив всесвітньо відомий письменник Оноре де Бальзак.
«Кажуть, тут видобувають найщільніший і відповідно найдорожчий граніт під маркою 12. Тому зрозуміло, чому влада всіляко підтримує керівництво підприємства», - додає Петренко.
«Главред» запитав у Верхівнянського сільського голови Анатолія Гуменюка, чи реагуватиме він на скарги селян.
«Усі дозволи надавали сесії сільради, а не сільський голова, бо він всього лише є виконавцем рішень. Я проти сильних вибухів, які будуть наносити шкоду людям, але за роботу підприємства. Адже це створення робочих місць, надходження коштів до бюджету», – каже він. – «На кар’єрі працює 20-25 селян, вони отримують зарплату, і задоволені нею». Крім того, за словами сільського голови, завдяки підприємству відбувається облаштування вулиць села, той же кар’єр виділив 10 тисяч гривень на підключення половини села до артезіанського водопостачання.
На інформацію про те, що вибухи пошкодили хати сільчан Гуменюк каже: «На останньому вибуху були присутні сейсмологи, які зафіксували, що жодних збитків людям нанесено не було».
Загалом же ситуація не з простих. «Я на стороні громади, але громада – це не тільки ті жителі, які будь-яким шляхом вирішили закрити кар’єр. Якби була вся громада – я б сказав: зберіться, нема проблем... Але коли сьогодні одна частина просить насипати вулиці, просить зробити воду, а інша не згідна на роботу даного підприємства... Я не хочу кривити душею і казати, що я за одних і проти інших. Ви знаєте, коли громада ділиться на частини – дуже важко працювати. Не можна одних визнати кращими, а інших гіршими», –каже сільський голова.
Заступник директора ТОВ «Верхівнянський гранітний кар’єр» Максим Павленко зазначив, що не вбачає жодних проблем у роботі кар’єру: «Ми не причетні до появи тріщин у будинках. Всі наші роботи проводилися в рамках закону, в рамках всіх норм по викидам, шумам, і це підтверджено висновками відповідних служб та комісій». На питання щодо сутички селян з охоронцями кар’єру 10 листопада додав: «Нічого подібного не було. Під час проведення вибуху було виставлено оточення вибухонебезпечної зони, теж згідно з нормами закону. От і все».
