Хвилями накочуються нагадування про ймовірні вибори президента: публікації політичних рейтингів ще неіснуючих політичних сил, виступи «збитих льотчиків», безкінечні інтерв’ю з «ноунеймами».

Конституція та законодавство забороняють проведення виборів в умовах війни. Проте, Верховна Рада може презентувати законопроєкт про проведення виборів та референдуму до кінця лютого. Про місцеві ще навіть жодного слова. Але ніщо не заважає нам про місцеві вибори говорити. Нам потрібні депутати, які б дбали про громаду.

Суспільна втома?

Згідно з дослідженням Центру Разумкова, яке було оприлюднено в березні 2025 року, більшість респондентів висловлювали недовіру державному апарату, тобто чиновникам, (не довіряють їм 79%), політичним партіям (77%), Верховній Раді України (77%), судам (судовій системі загалом) (73%), Уряду України (71%).

Рівень довіри до публічних діячів оцінював КМІС 9-14 січня. Свіжий висновок: рівень довіри до умовно «старих» політиків є низьким і очевидним є запит на нове покоління лідерів («нові» обличчя), які добре себе зарекомендували під час повномасштабної війни.

Думаємо, що ця тенденція розповсюджується і на депутатів місцевого рівня.

Де почитати про рейтинги місцевої влади?

Про рейтинги житомирської місцевої влади публічних відомостей немає, хоча ми впевнені, що якісь заміри регулярно проводяться, як кажуть, для внутрішнього споживання. Достовірна інформація про довіру-недовіру чиновникам та депутатам у публічному просторі відсутня. І ми не знаємо, хто з діючих депутатів більше балотуватися у міську раду не буде. Проте «успішний успіх» для багатьох вже відбувся.

Націоналізація збитків, приватизація прибутків

Не знаю, коли й хто вперше сказав про приватизацію прибутків, але це влучно. Колись на території міста, на самісінькому березі Тетерева була човнова станція. Тепер її немає. Чергова компанія-власник частинами розпродала територію приватним особам. Розслідування про те, що, коли, кому віддавали, а потім кому та за яку ціну продавали мальовничий куточок Житомира тут. Якщо коротко, там зараз побудовані приватні «хатинки». В тому числі колишніми та діючими…

Історія тягнеться зі скандалами та судами більше 10 років. Нікого особисто до будь-якої відповідальності притягнути неможливо, бо здебільшого це результат колективних рішень місцевих депутатів та виконкому . Це зручно.

Земельні питання вирішуються на користь депутатів та їхніх родичів. Оренда, а потім швидка приватизація ресурсів громади. До речі, питання приватизації та оренди комунального майна розглядають майже на кожній сесії.

Наступити на граблі знов, або що могло піти не так?

В грудні минулого року сесія розглянула питання продажу майже 30 ділянок у Житомирі, знову – фірмам депутатів та біля історичного «будинку-серця» в центрі Житомира. Скандал з «будинком-серцем» тягнеться з 2013 року. Тоді люди протестували проти добудови салону краси біля нього. Здавалося, марно сподіватися на успіх нової спроби побудувати вже інший бізнес там, де громада активно проти. Але ж, ні… Депутатам, або їхнім «проксі» шлях завжди буде відкритий, тому що вони так забажали. Питань у колег-депутатів не виникає. Не зважаючи на протест прокуратури, депутати з другої спроби «вирішують питання». Але суд встиг зупинити продаж земельної ділянки. Прокуратура звернулася до суду щодо звільнення цієї території. Тепер справа зависла на роки. Якщо не втрутиться якась «вища сила».

Чи можемо відкликати депутатів місцевих рад?

Імперативний мандат по відношенню до депутатів місцевих рад практично не працює. Механізм відкликання депутатів виборцями в Україні є складним і залишає за партією вирішальне слово навіть після успішного збору підписів громадою.

Іноді здається, що депутати та виконком міської ради можуть робити що заманеться. Але це не так. Існує вето. Міський голова може зупинити виконання рішень ради чи виконкому, якщо вважає їх не законними або недоцільними.

Як приклад ­ у жовтні 2018 року Сергій Сухомлин наклав вето на результати голосування житомирян за бюджет участі. За його словами, при голосуванні використовувались адмінресурс і «каруселі». Міський голова Володимир Дебой у 2013 році наклав вето на рішення про розпуск міськвиконкому. Тоді ж з фракції міськради зараз вже неіснуючої Партії регіонів було виключено 5 депутатів, які голосували за розпуск місьвиконкому. На цьому і все.

Чи є у громадян інструменти впливу на депутатів?

Теоретично громадяни мають важелі впливу. Вони та й самі депутати можуть звернутися до Постійної комісії з питань депутатської діяльності, регламенту, дотримання законодавства Житомирської міської ради, якщо стали свідком негідної поведінки депутата, або якщо депутат не проводить прийом або ігнорує звернення.

Є ще громадські слухання, але ми пам’ятаємо, як здебільшого вони відбуваються: присутні переважно зацікавлені особи. Містяни або не вірять, або не хочуть, або в той час на роботі.

Є ще електронні петиції. Іноді вони спрацьовують. Є ще звіти депутатів.

Є колективне звернення — це коли група людей (двоє або більше) разом пишуть лист депутату, щоб спільно вирішити проблему. Написати може будь-хто: сусіди по під’їзду, мешканці вулиці або просто група однодумців. Теоретично можна просити відремонтувати дорогу чи освітлення, скасувати несправедливе рішення. Анонімні звернення не працюють.