Як повідомляв Житомир.info, 24 квітня на сесії міської ради 8 депутатів перешли до фракції Партії регіонів. Серед них – Ольга Пархомчук, заступник голови постійної депутатської комісії міської ради з питань економіки, підприємництва, транспорту і зв\'язку.
В інтерв’ю газеті «Місто» Пархомчук розказала, чому обрала саме фракцію Партії регіонів.
- Суттєве уточнення: я не змінювала свою фракційну приналежність, як, до речі, ще четверо депутатів, які входили в групу «Спільна відповідальність». Усі ми працювали у міській раді як позафракційні. Проте говоритиму лише про себе.
Мене виключили з фракції «Фронт змін» ще в жовтні минулого року. Тож 7 місяців я не могла брати участь у роботі міської ради нарівні із більшістю депутатів. Зокрема, була позбавлена можливості впливати на вироблення рішень з тих чи інших питань у колі фракції ще до засідань постійних комісій і сесії міської ради.
- Після виключення з фракції «Фронт змін», пригадується, була спроба позбавити Вас і депутатства...
- Справа тоді дійшла до ТВК. І ТВК аргументовано не задовольнила позов колишніх моїх однодумців щодо позбавлення мене статусу депутата міської ради. Стаття 27 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає три причини відкликання депутата: порушення ним Конституції чи Законів України, що доведено судом; невідвідування більшої половини засідань сесій ради і постійних комісій; невиконання програми партії.
В добру пору кажучи, звинувачувальних щодо мене судових рішень немає, я не пропустила жодного пленарного засідання сесії міськради, сумлінно відвідую засідання постійних комісій і добросовісно, як на мене, виконувала програму партії «Фронт змін». Більше того, хай це не виглядає іронічно: я й досі продовжую її виконувати. Адже програма «Фронту змін», як і решти політичних партій, дуже гарно виписана щодо захисту прав і інтересів виборців. Проблема полягає лише в тому, як хто виконує ці програми.
- Що послужило причиною виключення з фракції «Фронт змін»?
- При прийнятті рішення з розгляду одного з питань порядку денного сесії я проголосувала не так, як фракція. І хоча на засіданні фракції це питання попередньо не обговорювалося, мені інкримінували порушення підписаної мною політичної угоди, згідно з якою кожний член партії не має голосувати в розріз фракції. Разом з тим, немає і не може бути абсолютної регламентації дій депутата, що повністю позбавляла б його права мати власну думку.
- Ольго Олексіївно, чи допускаєте, що у фракції Партії регіонів Ви також сповідуватимете свободу волевиявлення і дозволите собі голосувати не так, як фракція в цілому?
- Я свідома того, що є партійна дисципліна і завжди намагаюся чітко її дотримуватися. Усі розбіжності думок можна легко усунути в ході їх обміну, шляхом внутрішньопартійної, внутрішньофракційної дискусії. Я пристану до аргументів, якщо вони будуть переконливі, в свою чергу, стараюся аргументовано переконувати своїх опонентів. Консенсус завжди можна знайти.
Та головне тут не політична приналежність депутата, а те, наскільки він може чесно дивитися в очі виборців. Гадаю, що переважна більшість депутатів місцевих рад ратує за те, щоби вибори в органи самовладдя проходили не за партійним принципом, а виключно за мажоритарними округами. Які політичні питання вирішувати на місцевому рівні? Вони практично відсутні. В тому числі і в роботі нашої міської ради. У нас - безліч невідкладних господарських проблем. І саме на них маємо зосереджувати свою увагу. При цьому зауважимо: як тільки будь-яка політична сила надає будь-якому господарському питанню політичного «відтінку», так одразу стає очевидним, що питання не буде вирішене. Кому це потрібно?
- Ольго Олексіївно, тим не менше, Ви вступили не, скажімо, у фракцію «Батьківщина», комуністів чи ще в яку, а саме, в так звану провладну фракцію...
- Це добре, що Ви сказали: «так звану провладну фракцію». Адже, що таке влада міста? Це - міський голова і 60 депутатів. До якої політичної партії не належав би депутат, однак він відповідальний, в першу чергу, перед виборцями. Я перейшла у фракцію Партія регіонів задля більшої відповідальності. У мене, як депутата, влади достатньо.
Я в принципі не погоджуюсь, що може бути партійна відповідальність у роботі місцевих рад. Партія - неживе утворення. Душі є тільки в людей, які утворюють ту чи іншу партію. З них і треба питати. Влада періодично переходить від однієї політичної сили до іншої. Як бути при цьому у місті, селищі, селі, де всі знають один одного?
Скажіть, будь ласка, яка політична сила є провладною у Івано-Франківську, де 32 міські депутати із 60 обраних належать до фракції «Свобода», а міський голова - до іншої партії?
Другий приклад - міська рада Херсона. До речі, саме поїздка до Херсона й спонукала мене перейти у фракцію Партії регіонів. У них 47 депутатів із 77 є членами ПР. І в Херсоні, повірте, не витрачають час і сили на безплідні дискусії, а настрої херсонців більш оптимістичні, ніж у житомирян, хоча, відверто кажучи, Херсон програє Житомиру щодо вигляду його вулиць, майданів, будівель...
Житомир.info за матеріалами газети «Місто»
