Законом № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 р. введені в дію зміни до Податкового кодексу, що стосуються у т.ч. і оподаткування житлової та нежитлової нерухомості.
Про це нагадує сектор комунікацій головного управління ДФС у Житомирській області на офіційному сайті.
«Відразу зазначимо, що ставка податку на нерухомість, яку встановлять відповідні місцеві ради, в 2015 році складе не більш ніж 24,36 грн./кв.м (2% від мінімальної заробітної плати в 1218 грн.) та не буде залежати від ринкової вартості об’єкта. Законом встановлено пільги на сплату податку, якими база оподаткування житлової нерухомості зменшується для власників квартир на 60 кв. м, а для власників будівель – на 120 кв. м., а якщо у власності декілька об’єктів нерухомості квартира/квартири і будинок/будинки – 180кв.м. Фізичним особам податок на нерухомість за 2015 рік доведеться сплатити протягом 60 днів з дня отримання з податкової в першому півріччі 2016 року відповідного повідомлення», - інформують податківці.
Більш докладно нововведення розглянуті нижче.
Нерухомість, що підлягає оподаткуванню, внесеними змінами розділена на дві категорії: житлова та нежитлова.
Так, до житлової нерухомості, відповідно до нової редакції пункту 14.1.129, належать наступні будівлі:
14.1.129. об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;
14.1.129.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
14.1.129.2. садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
14.1.129.3. дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
Податковий кодекс доповнений підпунктом 14.1.1291, який визначає об’єкти, що відносяться до нежитлової нерухомості. При цьому до переліку внесені навіть сараї, навіси і вбиральні:
14.1.1291. об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Також по-новому сформульована і стаття, що визначає безпосередньо податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, що є одним з видів податку на майно. Відзначу, що до податків на майно відносяться також транспортний податок і податок на землю.
При цьому не є об’єктом оподаткування наступні об’єкти житлової та нежитлової нерухомості:
266.2.2. Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
Візьмемо для прикладу сім’ю, що складається з п’яти осіб: чоловік, дружина і троє неповнолітніх дітей.
Дружина володіє 2 квартирами і дачею: 1. Квартира загальною площею 80 кв. метрів; 2. Квартира загальною площею 60 кв. метрів; 3. Дача 150 кв. метрів.
Чоловік володіє 1 квартирою і будинком: 1. Квартира загальною площею 50 кв. метрів; 2. Будинок загальною площею 60 кв. метрів.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкту житлової та нежитлової нерухомості. За наявністю у платника податків декількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється відповідно статті 266.4 «Пільги зі сплати податку».
Обрахуємо податок на майно дружини:
У власності дружини 290 кв. метрів загальної житлової нерухомості. Відповідно до змін пільга надається на загальну площу житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в нашому випадку одночасне перебування у власності квартири та дачі пільга надається на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
1 Квартира 80 кв.м.+ 2 квартира 60 кв.м.+ дача 150 кв.м. = 290 кв.м. (загальна житлова площа).
290 кв.м. – 180 кв.м (пільга) = 110 кв.м. (база оподаткування загальної житлової площі).
Визначимо ставку податку. Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради в залежності від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
З 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата в Україні становить 1218,00 гривень.
1218 грн. * 2% = 24, 36 грн. (ставка податку).
110 кв.м. (база оподаткування) * 24,36 грн. = 2679,60 грн. (податок на майно).
Тепер обрахуємо податок на майно чоловіка.
У власності чоловіка 110 кв. метрів загальної житлової нерухомості.
Квартира 50 кв.м. + будинок 60 кв.м. = 110 кв.м. (загальна житлова площа).
Пільга надається на загальну площу житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку для різних типів об’єктів житлової нерухомості в розмірі 180 кв.м., в нашому випадку одночасно перебуває у власності квартира та будинок загальною площею 110 кв. метрів. Чоловік податок на майно не сплачує.
