Олег Скидан здобув науковий ступінь кандидата економічних наук у 2004 р. Докторську дисертацію захистив у 2009 р. Автор більше 200 наукових праць з проблем аграрної політики, продовольчої безпеки, сільського розвитку, космічного та геоінформаційного забезпечення прийняття рішень у сфері національної безпеки.
Вперше був обраний ректором Поліського національного університету (тоді ще Житомирського національного агроекологічного університету) у 2015 році. Депутат Житомирської обласної ради.
В Поліському університеті у лютому наступного року відбудуться вибори ректора. Це для українських вишів вже звичайна процедура: нещодавно делегати конференції одноголосно підтримали кандидатуру Олександра Ковальчука, який обіймає посаду декана факультету інформаційних технологій, обліку і фінансів, як єдиного кандидата від колективу на посаду ректора.
А для нас майбутні вибори – привід для спілкування по університетські будні. Те, що розповів Олег Васильович, і є своєрідними підсумками роботи колективу.
- Пане Олеже, колись ви стали наймолодшим в Україні ректором серед державних університетів, звідки ви брали приклад розвитку вищого навчального закладу?
- Ми не копіювали якусь класичну модель розвитку університетів, а формували власну унікальність, орієнтуючись на потреби нашого регіону та держави. Місія університетів ширша, ніж просто освітня складова. Це і наука, інноваційна діяльність та суспільне служіння. Останній складовій в університеті приділяється особлива увага.
Зараз університет виступає як центр формування світогляду, соціалізації, а також як каталізатор суспільного розвитку через співпрацю з бізнесом, владою та громадами.
- Які події у розбудові університету, ректором якого ви є вже 10 років, ви вважаєте найсуттєвішими? Що не вдалося?
- Якщо 10 років тому ми могли показати гостям університету 2-3 сучасні локації, що займало півгодини, то сьогодні знайомство з інфраструктурою університету займає цілий день. Протягом 10 років створено багато нового.
Навіть якщо просто перерахувати – то це з півсотні нових лабораторій, навчально-виробничих шкіл, центрів, музеїв. Активно функціонують Національний контактний пункт Програми «Горизонт Європа», Інформаційний центр Європейського Союзу в Житомирській області, єдиний в регіоні Поліський цифровий інноваційний хаб (Програма ЄС «Цифрова Європа»), Центр українсько-польського співробітництва, інжинірингова школа «Ноосфера», центр колективного користування науковим обладнанням «Наземний інформаційний комплекс космічного моніторингу Землі. Динамічно розвивається школа промислової автоматизації. Дослідне поле університету стало полігоном для реалізації унікальних проектів у сфері органічного і біодинамічного виробництва, відпрацювання технологій космічного моніторингу, гуманітарного розмінування тощо.
Нові виклики, пов’язані з війною, а також боротьба з внутрішніми ворогами, які намагалися знищити наш університет, стимулювала колектив розвиватися ще активніше та ефективніше. Тому ми зробили більше, ніж планували. Невирішеними залишилися в основному питання подальшого розвитку матеріально-технічної бази. Техніки і сучасного обладнання завжди недостатньо. Дуже хотілося б провести термомодернізацію кількох навчальних корпусів.
- Чи задоволені ви рейтингом університету серед українських закладів вищої освіти? Від чого він залежить? Чи взагалі потрібні українським вишам участь у рейтингах?
- Рейтинги дають можливість порівнювати окремі аспекти діяльності університетів. Проте підкреслюю, окремі аспекти. Рейтингів безліч і стає усе більше. Часто вони стають інструментом маніпуляцій: другорядні і несуттєві здобутки подаються як грандіозні досягнення з метою залучити якомога більше абітурієнтів.
Насправді жоден рейтинг не відображає унікальності того чи іншого закладу. А вимогою часу є саме унікальність, створення власної, неповторної моделі розвитку, яка відповідає сучасним викликам, на відміну від стандартизованих підходів. Саме така унікальність стає конкурентною перевагою та ключем до успіху в складному і динамічному середовищі.
Поліський національний університет є унікальним у багатьох аспектах. Сьогодні університет є єдиним у регіоні, який пройшов державну атестацію наукової діяльності за чотирма напрямами. Ми реалізовуємо широкий спектр наукових проектів з десятками зарубіжних партнерів, університет має найкращі в регіоні фінансові результати наукової діяльності. Ось це реальні показники.
- А які унікальні надбання має Поліський університет?
- На рівні держави визначено необхідність створення єдиної системи моніторингу регіонального розвитку на основі геоінформаційних систем. Ми це почали робити вже достатньо давно. В цьому величезна унікальність нашого університету. В закладах вищої освіти є елементи такої складової, але цілісної системи з відповідною матеріально-технічною базою, відповідним обладнанням, з підготовленими фахівцями - немає.
Років 6 тому з Державним космічним агентством України ми розпочали співпрацю щодо проблематики використання технології космічного моніторингу в різних сферах. Змогли інтегрувати цю складову, в тому числі, і в освітній процес. Космічний моніторинг – це спостереження за землею із супутників. Для агрономів – це визначення різних показників, які впливають на врожайність. Для екологів – це моніторинг стану навколишнього середовища. Для фахівців лісового господарства – це визначення територій, де виникають пожежі, встановлення зон незаконної вирубки, ураження хворобами тощо. Для кожної спеціальності це унікальні можливості.
- Як ви «вирощуєте» молодих науковців, чи співпрацюєте з європейськими партнерами?
- Сьогодні в університеті 271 штатний науково-педагогічний працівник, з яких 55 докторів наук і 203 кандидати наук. Протягом останніх років в університеті відбуваються захисти за такими спеціальностями як «Економіка», «Менеджмент», «Екологія», «Агрономія», «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Ветеринарна медицина». З початку війни в університеті відбулося 23 захисти дисертацій. Зокрема, у 2024 та 2025 роках були представлені до захисту такі дисертаційні дослідження: «Управління інвестиційним потенціалом територіальних громад на засадах діджиталізації»; «Організація системи моніторингу об’єктів природно-заповідного фонду, створених на територіях, що зазнали радіаційного забруднення»; «Оптимізація елементів органічної технології вирощування спельти в умовах Полісся» тощо.
Розвивається надзвичайно тісна співпраця із зарубіжними партнерами. Для прикладу, протягом 2024 року 274 студенти університету брали участь у різних формах міжнародної академічної мобільності. Протягом 2024 року 89 штатних науково-педагогічних працівників, що становить майже третину від загальної їх кількості, взяли участь у програмах.
У поточному році університетом разом із вітчизняними та зарубіжними партнерами створено 9 міжнародних консорціумів, у рамках яких підготовлено і подано 9 проектів для участі у конкурсах програми Європейського Союзу «Горизонт Європа». Учасниками цих консорціумів є 124 установи і організації із 30-ти країн світу.
Маємо цікаві та перспективні розробки. Зокрема, це станція приймання інформації з космічних апаратів дистанційного зондування Землі, на яку ми у поточному році отримали патент. Плануємо найближчим часом у рамках наукового парку виготовляти такі станції.
- Які спеціальності найбільш популярні в останні роки, чи відкриваєте нові?
- На сьогодні освітній процес реалізується за 60-ма освітніми програмами різних рівнів вищої освіти. Для вступної кампанії 2025 абітурієнтам було запропоновано нові, зокрема: “Менеджмент підприємницької діяльностіˮ, “Менеджмент креативних індустрійˮ, “Мисливське господарствоˮ;“Точне землеробствоˮ.
ТОП-5 бакалаврських освітніх програм, які користувалися попитом серед абітурієнтів: “Агрономіяˮ, “Логістикаˮ, “Менеджментˮ, “Лісове господарствоˮ, “Маркетингˮ. Щодо відкриття нових освітніх програм - розглядаємо можливість розширення конкурсних пропозицій за спеціальностями “Готельно-ресторанна справа та кейтерингˮ, “Міжнародний бізнес-менеджментˮ, “Управлінський облік та бізнес-аналітикаˮ, “Соціальна психологіяˮ.
Насправді дуже важко спрогнозувати попит на багато років вперед. Ми щороку бачимо: 2-3 роки спеціальності йдуть в топ, потім через деякий час кон’юнктура змінюється. В тренді залишаються традиційні спеціальності, пов’язані з агрономією, з'являється більше дівчат, які бажають навчатися на них. Адже і сільське господарство стає все більш сучасною галуззю. Сьогодні в тренді опинилася логістика – дві групи навчаються. Нова спеціальність, яка виявилася цікавою для абітурієнтів, – «Мисливське господарство».
До відкриття нових освітніх програм підходимо виважено. Часом навіть згортаємо окремі з них, якщо бачимо, що не маємо достатніх можливостей для високоякісної підготовки здобувачів. У цьому ми принципово відрізняємося від ряду університетів, які заради фейкового іміджу, додаткового заробітку свідомо започатковують освітні програми, не забезпечені необхідною матеріально-технічною базою і кадрами.
- Чи є серед викладачів ті, які зараз на фронті? Серед студентів та випускників є полеглі герої, розкажіть, будь ласка, як ви вшановуєте їхню пам’ять?
- До лав Збройних Сил України було мобілізовано вісім співробітників університету. На жаль, двоє з них зникли безвісти. Зараз навчається 745 студентів, що мають статус УБД. Серед студентів багато полеглих. В корпусах університету вже встановлено 8 меморіальних дощок, на яких фотографії та імена 36 полеглих героїв. Хоча їх вже більше. Щорічно на базі спорткомплексу університету проводиться волейбольний турнір імені Дмитра Ільницького. Це наш студент, який загинув ще у 2014 році.
Ботанічний сад Поліського національного університету названий на честь Героїв-десантників, маємо національно-патріотичний комплекс «Сакральна» та пам’ятний знак «Козацький хрест».
Активно допомагаємо нашим Силам безпеки і оборони. Діяльність університету відзначена численними подяками та відзнаками бригад. Таким чином, колектив університету гідно виконує свій обов’язок перед державою в надскладних умовах.
Окремим напрямом нашої роботи є розгортання системи психосоціальної підтримки та реабілітації ветеранів і членів їхніх сімей через спеціально створені ініціативи та партнерські проєкти. Створений на базі Ботанічного саду Поліський хаб відновлення та арт-терапії є простором для підтримки та відновлення ветеранів. Тут проводяться різноманітні заходи, зокрема майстер-класи з гончарства та живопису, які допомагають у внутрішньому відновленні. Кафедра психології університету у співпраці з іншими проєктами проводить заходи з арт-терапії та надає індивідуальні й групові психологічні консультації. Університет також бере участь в ініціативах з інформування та консультування родин військових з юридичних, соціальних та інших проблемних питань, допомагаючи їм адаптуватися до цивільного життя.
- Ви запроваджуєте в університеті базову військову підготовку…
- Відповідно до розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України введено до освітніх програм дисципліну “Базова загальновійськова підготовка (БЗВП), вивчення якої розпочинається з лютого 2026 року. Загальна кількість здобувачів вищої освіти, які будуть вивчати БЗВП – 350 осіб, з яких 30 – дівчата. Також, для студенток та тих здобувачів, які вже проходили БЗВП або звільнені, запропоновано дисципліну “Домедична підготовкаˮ, яку з лютого 2026 року будуть вивчати 275 осіб.
Підготовку до впровадження базової загальновійськової підготовки ми почали давно. На базі університету створено мультимедійний тир, модернізовано спортивний комплекс, група співробітників пройшла курси домедичної підготовки. За підтримки ГО «Ліга сприяння обороні» реалізували пілотний проект з підготовки студентів до національного спротиву тощо.
- Оскільки ви фахівець у галузі економіки, спитаю у вас про аграрну галузь у Житомирській області: чи може вона стати драйвером розвитку регіону? Чи є достатніми умови, чи потрібно щось змінити?
- Аграрний сектор Житомирщини безумовно може стати драйвером розвитку регіону. Житомирщина має значний потенціал для експорту аграрної продукції, що може приносити валютні надходження та сприяти економічному зростанню регіону. Ми вже показали не тільки Україні, а й на міжнародних ринках свій потенціал у сфері виробництва широкого спектру органічної продукції, ягід, меду.
Проте для подальшого розкриття цього потенціалу потрібно зосередитися на стимулюванні впровадження сучасних технологій у виробничі процеси, а також удосконалювати логістику та інфраструктуру зберігання продукції. Для цього потрібні суттєві інвестиції у нові технології. Важливу роль має відіграти державна політика, що спрямована на підтримку аграріїв. Потрібні пільгові кредити, субсидії та інша допомога. На жаль, війна суттєво обмежує можливості реалізації таких завдань.
Проте можливості і переваги аграрної сфери нашого регіону точно будуть реалізовані у більшій мірі після війни. При цьому зростання виробництва сільськогосподарської сировини стане основою для розвитку багатьох суміжних галузей промисловості та створюватиме додаткові робочі місця і економічні можливості в регіоні.
Поліський національний університет також активно долучається до розвитку аграрного потенціалу регіону як у напрямі підготовки кадрів, так і у частині проведення перспективних наукових досліджень. Зараз із партнерами реалізуємо абсолютно унікальний проєкт – створення першої в Україні школи біодинамічного фермерства.
Інтерв'ю взяла Лариса Бекета
