В лютому на виборах ректора Поліського національного університету переміг декан факультету інформаційних технологій, обліку і фінансів, кандидат економічних наук Олександр Ковальчук, який отримав 255 голосів (57%), іншим кандидатом був проректор цього ж університету, депутат Житомирської міської ради Іван Мартинчук, який після програшу на виборах звільнився з ПНУ. Чому вирішив балотуватися на посаду керівника університету, який післясмак залишили вибори, чи готує новий ректор радикальні зміни в Поліському університеті, як зміниться вартість навчання і чи є попит на випускників, чому колишній ректор став першим проректором – на ці питання в інтерв’ю Житомир.info відповів новий ректор Поліського національного університету Олександр Ковальчук, який офіційно призначений на цю посаду 16 квітня 2026 року.
- Чи важкими для вас були вибори ректора?
-Не можна сказати, що дуже важкими, але в принципі в певній мірі неочікуваними. І варто зазначити, що я до них особливо не готувався. Так сталося, що моя команда, мої друзі в листопаді запропонували мен ібалотуватися. Я пропонував внести з нашої команди іншу кандидатуру, але вони мене переконали, що враховуючи мій досвід кращої кандидатури немає. Я вже 30 років в університеті й переважно на адміністративних посадах: заступник декана факультету, помічник проректора з навчальної роботи, проректор з міжнародної діяльності, декан факультету, тобто знаю університет добре. Також плюсом стали мої закордонні стажування, в основному в університетах США, і це не були поїздки на тиждень-два: у 2000 році – цілий семестр, а у 2007-2008 роках – повний навчальний рік та семестр у 2018 році. Тобто колеги мене переконали, і на вченій раді 26 листопада ми вирішили рухатися командою вперед. Це був для мене надзвичайно цікавий досвід, бо я ніколи не думав, що буду брати участь у виборах ректора університету.
- Було психологічно складно?
- Звичайно, але мені приємно, що вибори відбулися саме так, що я був не єдиний кандидат і за мене проголосували. І для мене це був дуже гарний реалістичний, практичний досвід, я не хвилювався, що програю:як колектив вирішать, так і буде. І як кандидати ми були різні, бо Іван Володимирович (Мартинчук) певною мірою політик, він вже другу каденцію депутат міської ради. Тому я всіх наших виборців – науково-педагогічних працівників, співробітників, студентів – закликав робити вибір, голосувати за того, за кого вважають за потрібне.
- Пресингу не було, голоси за заліки не «купляли»?
- Ні, цього навіть близько не було. Та й в сучасному світі робити це таємно неможливо. Я сім років був деканом і викладачам, особливо старшого віку, повторював, що не треба подібного робити, тому що студент без вагань записує все на телефон і викладає в телеграм-групи. І потім мені кидають ці записи, як той чи інший викладач себе веде. Студенти зараз інші. Тому використовувати якийсь примус – це не моє, пресингу ніякого не було. Я практично навіть нікого не переконував і ніяких обіцянок не давав жодній людині до виборів відносно посад чи то завідувача кафедри, чи декана, чи проректора, жодної посади я не обіцяв.
Олександр Ковальчук слідкує за підрахунком голосів на виборах ректора ПНУ, 25.02.2026
- З Іваном Мартинчуком спілкуєтесь після виборів чи «горшки побили» остаточно?
- Не можу сказати, що «горшки побили», але після виборів він мені ні разу не телефонував, а я не телефонував йому і навіть його не бачив, тільки у мас-медіа, бо він же депутат міської ради. Мабуть, було б цікаво, якби ми зустрілися в місті, я думаю, що він подав би мені руку і я б подав руку, привіталися б.
- Бачу, що після вашого обрання в університеті стало більше проректорів – не два, а чотири.
- На мою думку це та мінімальна кількість проректорів, яка потрібна для університету. Я з цього розпочав, бо для управління процесами треба чітко розподілити обов'язки, щоб система працювала. Я бачив, як це працює у американців, там є цифровізація, вибір дисциплін, автоматична реєстрація, все працює як часовий механізм.От і я хочу, щоб так було у нас в університеті, щоб чітко кожен проректор знав свої обов'язки, і є наказ про підпорядкування підрозділів кожному. Чіткий розподіл всіх обов’язків – для мене це золоте правило, бо на словах не завжди працює. Тому у нас закритий цей рівень менеджменту. Тепер є перший проректор Олег Васильович Скидан, є проректор з освітньої діяльності та молодіжної політики – Тетяна Вікторівна Усюк, яка до цього була керівником відповідного центру, сім років очолювала освітній процес. Наталія Миколаївна Куцмус призначена проректором з розвитку науки та міжнародного співробітництва. Юрій Володимирович Демяненко продовжує працювати проректором з науково-педагогічної роботи, питань економічного розвитку та безпеки. Це люди, які були в моїй команді, яким я довіряю.
- Посада першого проректора для Олега Скидана – це була його умова вашої підтримки на виборах?
- Це не було умовою, я сам йому запропонував, сказав, що хотів би бачити його проректором з освітньої діяльності або з наукової чи першим проректором. І Олег Васильович погодився на посаду першого проректора.
- По розподілу обов’язків за що він відповідає?
- Олегу Васильовичу підпорядковуються центри, які реалізують міжнародні та національні проєкти, що доповнюють нашу наукову роботу. Також йому підпорядковується ботанічний сад, дослідне поле. Ми чітко прописали розподіл обов'язків.
Скриншот з сайту ПНУ
- Крім збільшення кількості проректорів, якісь, можливо, ще радикальні зміни ви вже запровадили чи плануєте?
- Може зі сторони виглядати так, що радикальними змінами є заміна всіх деканів, але це так співпало – вибори ректора і закінчення їх каденцій перебування на посадах. В Законі України «Про вищу освіту», який вийшов у 2014 році, чітко прописано, що декан, керівник факультету чи інституту, не може перебувати на даній посаді більше, ніж 10 років. Олег Васильович (Скидан) в 2014 році став виконуючим обов’язки ректора, а в 2015 році був обраний ректором і із закінченням його двох термінів на посаді закінчилася каденція майже всіх деканів. Процедура чітко прописана: декан призначається ректором університету за погодженням з трудовим колективом. Ті декани, які працюють один термін, залишаються, на інших факультетах будуть призначатися, але ще раз наголошую – я нікому не обіцяв ніяких посад.І мені не хочеться поставити зручного декана чи проректора, який би тільки піддакував Ковальчуку, мені хочеться, щоб університет надавав якісну освіту, імідж покращувався, і якщо мені будуть казати, що щось не так – я тільки за. Я не хочу, щоб мене оточили гарними словами, казали «який ви молодець», а потім через п'ять років виявиться, що це зовсім не так.
- Тобто деканів ви поміняли?
- Декан факультету лісового господарства та екології Вишневський Анатолій Васильович залишається, контракт з ним буде заключений до кінця цього місяця. Декан факультету права, публічного управління та національної безпеки Данкевич Віталій Євгенович, доктор наук, професор – теж немає зауважень, відбув один термін, на зустрічі з колективом погодили і буде призначений на другий термін. По іншим, де немає однозначної думки кого призначати, наприклад – факультет ветеринарної медицини і тваринництва, то я зустрічався з колективом, пропонував вносити пропозиції.
- Це однозначно буде людина з факультету чи у вас відкритий конкурс?
-Більшість так, з факультету, але відповідно до чинного законодавства кандидатура подається ректором, і я маю право подати будь-кого. До грудня, відповідно до умов контракту, я зобов'язаний призначити всіх деканів.
- Зараз вже почалася вступна кампанія, можливо в університеті цього року з’являться нові спеціальності чи від якихось відмовитесь?
- Ми до цього дуже відповідально відносимося, щоб забезпечити належну якість освіти, а не гнатися за якимись трендами, що гарно звучать, але ви не можете навчати. Або коли відкривають якусь нову освітню програму, а її забезпечують три викладачі, а це ж чотири роки бакалаврату, є обов'язкові освітні компоненти. Тому ми до цього підходимо дуже критично, і в цьому році особливо нових спеціальностей не відкриваємо, з нового – «Готельно-ресторанна справа» та «Фінансовий бізнес». Минулого року ми розпочали набір на освітню програму «Мисливське господарство».Разом з тим призупиняємо набір на освітню програму «Галузеве машинобудування».
- Лише від однієї спеціальності відмовляєтеся?
- Так, хочемо більше приділити увагу «Агроінженерії» – це освітня програма, яка існувала всі роки в нашому університеті, і програмі «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» – придбаємо спеціалізовані ліцензійні програми, комп’ютери, все, що треба для покращення матеріально-технічної бази цих освітніх програм. А далі, якщо ми побачимо, що ми реалізували плани по цих освітніх програмах, то «Галузеве машинобудування» можливо, відновимо. До речі, ще одна нова програма буде в цьому році – «Харчові технології» на факультеті ветеринарної медицини та тваринництва, у нас для цього є кадри та відповідна база. У нас є освітня програма «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», а тепер буде ще «Харчові технології», зараз вже працюємо над створенням додаткових лабораторій. Сподіваюся, що студенти обиратимуть цю спеціальність, тому що Україна не повинна бути лише ресурсною країною, ми повинні продукцію, яку вирощуємо, максимально переробити та створити додану вартість.
Скриншот з сайту ПНУ
- У вашому університеті в останні роки більше контрактників ніж бюджетників, чи планується збільшення вартості контракту цього року?
- Це питання залежить не зовсім від нас, тому що вже два роки діє так звана індикативна собівартість.Ми подаємо розрахунок в Міністерство освіти і науки України індикативної собівартості навчання, яка чітко регулюється постановою Кабміну, там вказано, які показники слід врахувати, і нічого змінити ми не можемо. В цьому році в нас індикативна собівартість становить на бакалаврат понад 35 тисяч гривень за рік навчання. Тобто можемо говорити, що вартість навчання на бакалавраті зросла, вона коливається від 35 до 45 тис. грн, залежно від спеціальності. Збільшення на 7 тисяч порівняно з минулим роком
- Але ж тепер зарплати збільшилися?
-Так, зарплата викладачів збільшилася з 1 січня на 37% і з 1 вересня ще на 20%.Крім того, уряд ще встановив надбавки за результатами державної атестації, але то інше питання. Мені це збільшення зарплат особисто приємно, тому що це мотивація. Я тут 30 років працюю і знаю, що, до прикладу, випускники та науково-педагогічні працівники з агрономічного факультету, надають перевагу роботі в агрохолдингах і це не мотивує залишатись працювати в університеті.
- У вас же є бронювання, можливо, це стимулює влаштовуватись на роботу в університет?
- Ні. Я не бачу, що хтось хоче повернутися з фірми до нас. І якщо це великі агрохолдинги, то у них теж є бронь для працівників.
- Повернемося до студентів: крім вартості навчання зросте й вартість проживання в гуртожитку?
- Це питання теж нормативно врегульоване: вартість проживання не повинна перевищувати 40% розміру стипендії. З вересня стипендія буде підвищена в два рази – до 4 тисяч гривень. Питання підвищення вартості проживання в гуртожитку ми ще не розглядали, поки ціни практично ті ж самі.
-Є шанс, що люди, які будуть цього року до вас вступати на стаціонар, будуть платити за гуртожиток минулорічну ціну?
- Поки так, потім в січні побачимо. Тому що ми не можемо спрогнозувати вартість електроенергії, хоча дуже інтенсивно над цим працюємо: завдяки підтримці держави ми встановили на другому корпусі сонячні панелі на 50 кВт. Зараз в корпусі освітнього процесу немає, але там є серверна, кондиціонери, центр геоінформаційних технологій, то споживання становить приблизно 8-10 кВт. Якщо в таке обладнання вкладати лише кошти закладу, то я, як економіст, розумію, що потрібні роки, щоб воно окупилося. Але Міністерство освіти і науки України виділило нам на сонячні панелі 1 млн 400 тис. грн. Зараз знову держава виділила кошти: вже є наказ МОН по 170 тисяч гривень на два корпуси, але це лише на розробку проєктної документації.
- Для яких корпусів?
- Корпус факультету лісового господарства і екології й гуртожиток поруч і на корпус ветеринарної медицини та тваринництва, який знаходиться напроти ботанічного саду. Ми вже виготовляємо проєктну документацію, сподіваюсь, що кошти надійдуть вчасно і ми встигнемо встановити сонячні панелі, це було б дуже гарно для економії оплати за електроенергію.
Фото з архіву редакції
- Під ваші спеціальності в університеті є власні бази для практики чи студенти мають шукати практику десь самостійно?
-Сьогодні це не проблема. Якщо це стосується агрономічного факультету, то в нас є 120 гектарів дослідного поля, і приємно, що воно зараз активно використовується для виконання міжнародних та державних проєктів. Дослідне поле засіяне, досліди проводяться за рахунок європейських грантів, в основному це програма «Горизонт Європа», де ми реалізуємо проєкт управління бур'янами, та інші проєкти. Тому практику є де проводити. Крім того, все, що стосується аграрного напряму, а це половина наших спеціальностей, то агробізнес в Україні розвивається потужно і це нам на користь, бо є куди направляти студентів на практику, у нас укладені договори з підприємствами, організаціями, установами. Аналогічно і для економічних та інших спеціальностей – чимало суб’єктів бізнесу, банків, страхових компаній, державних установ, наприклад, Управління Північного офісу Держаудитслужби, залюбки беруть наших студентів на практику і потім пропонують гарні умови для працевлаштування або дуальної освіти. Якщо взяти факультет лісового господарства і екології, то, незважаючи на те, що лісова галузь постійно реформується, вона функціонує потужно і всі лісогосподарські підприємства працюють з нашими студентами й підтримують цю спеціальність.
- Можете перерахувати спеціальності, які найактивніше беруть на практику?
- Всі спеціальності. І це не тому, що зараз вступна кампанія, це реальна дійсність. Якщо раніше виробники могли говорити про те, що тут лише теоретична підготовка, не вистачає практичної, то сьогодні війна на це суттєво вплинула, і вже ніхто з керівників підприємств, які до мене приїжджають, не говорять про якусь неналежну підготовку, про те, що не вистачає практики. Просять порядну людину, яка бажає навчатися.Тобто по агрономічному факультету, по факультету лісового господарства – питань з практикою і працевлаштуванням немає. Аналогічна ситуація з ветмедициною, тваринництвом, бо крім рослинництва сільськогосподарські підприємства все більше розвивають і тваринницьку галузь, а в нас був період, що займалися лише вирощування кукурудзи, сої, соняшнику. Сьогодні вже пріоритетом стає тваринництво, бо ми експортуємо багато м'яса птиці, яєць і так далі. Тому від підприємств попит на спеціалістів великий. Економічна сфера так само – банки, державні та приватні підприємства працюють і потребують працівників. Сьогодні дуже відчутно кадровий голод.
- Мені було дивно бачити комп'ютерні спеціальності в колишньому агроуніверситеті, навіщо це вам?
- Так, у нас є «Комп'ютерні науки», я ж там був деканом і мені неодноразово задавали ці питання, але акредитації на цю програму проходили успішно: перша акредитація на 5 років бакалаврату, друга, і ми акредитували магістерську програму. Я вам більше скажу – ми спочатку акредитували магістерську програму «Кібербезпека», створили лабораторію кібербезпеки, пройшли акредитацію. Тобто з бакалаврату «Комп'ютерні науки» наші студенти вступали на магістерську програму «Кібербезпека». Згодом ми зрозуміли, що потрібно також відкривати магістерську програму «Комп'ютерні науки»: відкрили, акредитували все на належному рівні, постійно оновлюємо комп'ютери, мережу, є серверна, лабораторія CISCO, 3D принтери, інженерна школа Noosphere, купуємо все, що треба, щоб студенти навчалися. Ця спеціальність перспективна, вона навіть допомагає нам забезпечувати себе кадрами в інформаційному центрі. Бухгалтерія університету також бере наших студентів на роботу, але вони попрацюють рік-два і переходять в бізнес.
Фото з архіву редакції
- На другий термін будете балотуватися?
- Ви знаєте, Президенту України задавали таке ж питання... Сьогодні я теж хочу сказати, що ні, але не знаю, як складеться. Я хочу, щоб було якомога краще перш за все для університету: покращувався його імідж, якість освіти тощо. Якщо в перспективі буде гарний результат і буду відчувати підтримку від колективу, то що я буду робити? Я звик відповідати за свої слова, тому поки що утримаюся від відповіді.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
