Під час вступної кампанії-2026 ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Киричук розповіла Житомир.info про цьогорічну кількість заяв абітурієнтів, чому на спеціальності «Математика» та «Хімія» немає конкурсу, чи варто вилучати математику з НМТ, як змінюється вартість навчання та позиції ЖДУ в різних рейтингах.
- За даними сайту Вступ.Освіта.UA станом на 3 серпня цього року ЖДУ отримав менше заяв на вступ ніж минулого року, в чому причина?
-Таке порівняння не є коректним, адже порівнювалися за 2025 рік заяви всіх рівнів, а в 2026 станом на 3 серпня ми можемо бачити лише заяви освітнього ступеня бакалавр. Оперуючи даними нашої приймальної комісії можу сказати, що в цьому році ми маємо дещо більше заяв за бакалаврським рівнем. Крім того, якщо ми проаналізуємо цьогорічні заяви, то відмітимо, що абітурієнти більш виважено підійшли до їх подачі і відмічено значно менше відхилених заяв, як таких що не виконують правил прийому 2026. До того ж не можна зараз говорити про загальну кількість заяв, бо на магістратуру їх подача ще не відбулася – вона почнеться цього тижня і завершиться в 20-х числах серпня. Лише після повного завершення вступної кампанії ми будемо мати реальну картину й коректно порівнювати.
- Тобто ви стверджуєте, що на бакалаврат кількість заяв не зменшилася?
- Не зменшилася. Більше того, кількість заяв з першим пріоритетом зросла: якщо в минулому році ми мали 576 таких заяв, то в цьому році у нас 760 заяв на бакалаврат з першим пріоритетом. І я можу сказати, що в цьому році виріс конкурсний бал по більшості освітніх програм, на які здійснює набір наш університет. На сьогоднішній день конкурсний бал по ЖДУ на бакалаврат складає більше 143 балів, і він є зараз найвищим в регіоні. Якщо говорити про конкурс на місця державного замовлення, то по денній формі ми маємо майже три особи на місце, і це при тому, що наш університет має найбільшу кількість максимально можливих державних місць. По заочній формі конкурс 2,03 на одне бюджетне місце. Рекомендації до зарахування будуть 6 серпня до кінця робочого дня.
Кількість заяв на бакалаврат на базі загальної середньої освіти, скриншот з ЄДЕБО 03.08.2026
- Я подивилася кількість заяв на деякі спеціальності і мене дуже вразила «Математика», зокрема на вчителя математики 30 допущених заяв на 30 місць і вони всі «бюджетні».
- Зазначу, що, на жаль, на сьогоднішній день ми маємо низький попит у абітурієнтів саме до точних наук, і в першу чергу – до вчительського блоку, який стосується підготовки вчителів математики і фізики, хоча, якщо подивитися по кількості поданих заяв в цілому в Україні за спеціальністю «Середня освіта. Фізика», то начебто університет має непогані позиції (23 допущені заяви на 15 бюджетних місць) та друге місце серед усіх університетів, які здійснюють підготовку здобувачів за даною освітньою програмою за кількістю заяв. Але якщо говорити не про заяви, а про людей, то це 6-8 осіб, які вступають на дану освітню програму, які навчаються. При цьому сьогодні ми не можемо забезпечити вчителями фізики й математики навіть місто Житомир. Наші випускники 100% працевлаштовані, але їх незначна кількість і попит ринку ми забезпечити не можемо.
- Можливо й зарплата впливає…
- Так, більш популярні по фонду заробітної плати спеціальності ІТ-напрямку, інженерного напрямку, які на сьогодні потребують знань математики і фізики, куди абітурієнти активно подають заяви і де ми можемо спостерігати досить високий конкурс. А от освітянський блок, на жаль, сьогодні поза увагою абітурієнтів.
- Виходить, що з одного боку говорять про те, щоб виключити обов'язкову математику з НМТ, тому що дітям важко, а з іншого нема кому дітей вчити, бо не йдуть абітурієнти навчителів математики.
- Насправді поки що є кому вчити, але ми будемо мати цю проблему, вона чітко проглядається. На мою думку, питання сьогодні в навчальних програмах з математики, які рекомендовані для закладів загальної середньої освіти. Десь спостерігається небажання дітей навчатися, десь є апатія вчителів, які вигорають, десь буває непорозуміння у батьків, які вважають, що краще навчати тій же математиці по рівню стандарту і не поглиблюватися в математику. Але, на жаль, це комплексна проблема, яка досить відчутна уже сьогодні, і якщо ми хочемо розвивати інженерні напрямки в країні, то вона буде дуже відчутна. Потрібно переглядати підхід до викладання математики. Проблема не в дітях і не у викладачах, а саме у програмі.
- Ви підтримуєте те, щоб математику виключити з НМТ?
- Я абсолютно противник того, щоб виключити математику з НМТ. І дуже хибною сьогодні є думка про те, що діти поділяються лише на гуманітаріїв і природничників. Наприклад, гуманітарію, який працює юристом, важливо чітко розуміти логіку подій. Гуманітарію, який працює перекладачем, треба розуміти, як конструктивно побудувати речення, використовуючи математичний склад. Математика – це ж не похідні, не інтеграли і не первісні, це спосіб мислення і логіка мислення. Тому, можливо, необхідно диференціювати і зробити два типи тестування з математики: загальна математична підготовка і поглиблена математична підготовка. Але я думаю, що з переходом на профільну старшу школу країна до цього дійде і буде, відповідно, різниця між профілями. Разом з тим, це не дасть можливості потім дітям, які здають не профільну математику, вступати до тих закладів, які вимагають профільний тест.
- Я так розумію, що ті, хто планує вступати до профільних закладів на те ж інженерне програмування, більше зацікавлені у вивченні математики.
- Знаєте, буває досить парадоксальна ситуація з вибором учнями тих предметів, з яких вони складають НМТ. На жаль, профорієнтаційний блок в школі трохи не доопрацьований, я би сказала, тому що діти обирають четвертий предмет, який складають, не по тому, чи він їм потрібен, а по тому, який вчитель найкраще підібрав до них ключика і який вчитель у них є в авторитеті.
- З мого досвіду обирають той, який їм легше скласти, зазвичай це географія.
- Можливо і так, але ми маємо досвід нашого наукового ліцею, де цього року в історико-правовому класі і в класі іноземної філології був масовий вибір предмета «Українська література». При цьому діти вступають не на українську філологію, а на іноземну філологію, чи на спеціальність «Середня освіта. Історія», чи на «Право», на «Міжнародні відносини», абсолютно не аналізуючи вибір предметів для складання. Так, вони непогано складають українську літературу, як показав результат цього року, але конкурсний бал вони мають нижчий, ніж, наприклад, якби обрали англійську мову. Тому що коефіцієнт для української літератури менший. Опитування про те, чому вибрали українську літературу, дало однозначний результат: вчитель закохав у свій предмет і досить гарно надав освітній матеріал, який подобався.
- Повернімося до вступних заяв на бакалаврат: ситуація з хімією ще гірша, ніж з математикою: 20 допущених заяв на 26 бюджетних місць.
- Якщо ми розглянемо в цьому році кількість осіб, які зареєструвалися для складання четвертого предмета НМТ хімія, то, наприклад, по науковому ліцею ми маємо лише дві особи. При тому, що мали хіміко-біологічний клас, але переважна більшість обрали четвертим предметом біологію. Якщо аналізувати ситуацію по країні в цілому, то серед зареєстрованих понад 355 тисяч абітурієнтів четвертим предметом для складання обрало хімію лише 3015 осіб.
- Хімія складніша?
- Насправді думаю ситуація з хімією зумовлена тим, що в старшій школі, 10-11 класи, переважна більшість ліцеїв перейшла на інтегрований предмет, який називається «Природничі науки», досить невелика кількість закладів середньої освіти залишила на рівні стандарту викладання цього предмету. І якщо ми проаналізуємо в цілому по країні, то кількість абітурієнтів, які обрали четвертим предметом НМТ хімію – найменша, навіть менше тих, хто обрав фізику. Тому ми маємо сьогодні таку ситуацію. Хочу зазначити, що якраз держава підтримує цей напрямок:досить велика кількість бюджетних місць щороку виділяється на освітні програми «Хімія», «Хімічні технології». Але тільки той, хто складав НМТ з хімії, навіть, якщо отримав середні бали, міг поборотися за бюджетні місця на ці спеціальності, тому так, конкурсу там практично немає.
- Можливо, цього року буде більше заяв на заочне навчання?
- Я вже можу сказати, що кількість заяв на заочну форму більша: подано 620 заяв, але скільки буде зарахованих важко сказати. І насправді ми не ставимо акцент на заочну форму навчання, у нас в пріоритеті денна форма навчання і навчання в очному форматі, яке давало б можливість працювати в лабораторіях щоденно і опановувати ті компетентності, які дозволять бути фахівцем, Крім того, на заочній формі ми даємо можливість навчатися не за всіма освітніми програмами. Й переважна більшість осіб, які навчаються на заочній формі, – це люди, які вже працюють в цій професії після коледжів за спеціальностями: «Дошкільна освіта», «Початкова освіта», «Менеджмент», «Середня освіта.Фізична культура», «Агрономія», «Лісове господарство». Ці люди вже мають ступінь фахового молодшого бакалавра або молодшого спеціаліста, якщо вони раніше закінчували, і далі вже здобувають вищу освіту за своїм фахом, підвищують свій рівень освіти.
- Наближення переходу до профільної старшої школи збільшує кількість вступників до вашого наукового ліцею?
- Насправді ні, тому що ідея старшої профільної школи – дати можливість кращим навчатися в академічних ліцеях і дати можливість зразу обрати після 9 класу професію тим, хто націлений на неї. Чи це добре, чи це погано – побачимо. Можливо, все-таки це в плюс, бо в академічні ліцеї, з моєї точки зору, будуть йти діти, мотивовані до навчання, до перших наукових кроків, до поглибленого вивчення тієї чи іншої дисципліни. В професійних ліцеях також будуть мотивовані діти, які будуть розуміти, куди вони йдуть і яку професію хочуть мати. Передбачається, що після 9 класу буде одна з форм атестації, яка вже буде давати можливість йти чи в одну сторону, чи в іншу.
- Рейтинговий вступ буде?
- Так. Передбачається, що мав би бути. Це все побачимо з наступного, 2027 року.
- Випускники ліцею вашого залишаються в ЖДУ вчитися? Який відсоток?
- По цьому року я ще не готова сказати, а минулого року це було лише 37%. Це невелика насправді цифра, але мене радує те, що наші ліцеїсти вступають до топових університетів: Київська школа економіки, Український католицький університет, Київський університет імені Шевченка, Львівський університет імені Франка, Львівська політехніка, Київська політехніка. Також минулого року зі 120 випускників близько 10 стали студентами європейських університетів, зокрема це Віденський університет, Варшавський університет, Мюнхенський університет, причому деякі з них вступили на грантовій основі. Шкода, звичайно, що ці діти їдуть в Європу, але сподіваємося, що вони отримають там освіту і повернуться відбудовувати Україну.
Випуск ліцею ЖДУ у 2026 році, фото з Facebook-сторінки університету
- Щодо вартості навчання – на популярні спеціальності серед трьох університетів Житомира у вас вона найнижча. Чому?
- Вже декілька років поспіль існує поняття індикативної вартості навчання, вона залежить від коштів, які держава виділяє університету на забезпечення здобувачів освіти бюджетної форми навчання. Враховується кількість виділених коштів та кількість здобувачів вищої освіти, котрі навчаються на державній формі навчання (а в університеті, це значна частка) і далі по розрахунковому коефіцієнту вираховується так звана індикативна вартість. У 2026 році індикативна вартість дійсно в Житомирському державному університеті імені Івана Франка найменша. У нас вартість навчання вдвічі нижча ніж в університетах Києва, нижча, ніж у Вінниці, і це дає можливість людям, які не мають великих статків, отримати якісну освіту за менші кошти. Крім того, ми стовідсотково забезпечуємо проживанням в гуртожитках. Звичайно, це гуртожитки, які лишилися з радянських часів, але ми намагаємося поліпшити умови проживання. Наприклад, в цьому році до 1 вересня ми вже провели тендерну процедуру і закупили на гуртожиток №5 електроплити нові, а для гуртожитку №3 – нові газові плити. Ми щороку намагаємося зробити поліпшення тої чи іншої частини в гуртожитках.
- Вартість проживання в гуртожитках збільшиться? Стипендія ж стала вдвічі більшою.
- Вартість проживання на сьогодні залишається 800 грн. Якщо збільшиться стипендіальне забезпечення, то, звичайно, збільшиться вартість проживання, але не більше, ніж 40% від звичайної академічної стипендії. І хочу зазначити, що ми сьогодні вже маємо підвищення оплати за комунальні послуги, зокрема, вартість куба води в Житомирі зросла вдвічі. Тому говорити про те, що можна за 800 грн місяць жити навіть в гуртожитку – це нереальна історія. Але ще немає постанови Кабміну щодо збільшення стипендії, чекаємо.
- Останнім часом рейтинг ЖДУ почав знижуватися, з чим це пов’язане?
- Якщо ми говоримо про ТОП-200 за рік і консолідований рейтинг, то це пов'язано з рейтингом наукової публікаційної активності у базі Scopus: якщо немає 100 публікацій за рік, то, відповідно, рейтинг знижується. Для рейтингу брали показники за 2024 рік, коли ми дійсно мали 92 публікації в базі Scopus, а не 100, і тому опустилися на 117 місце. Але для наступного рейтингу ми вже за 2025 рік маємо понад 100 публікацій, тому покращимо свої позиції і це відобразиться в наступному році. Зазначу, що ТОП-200 – це вітчизняний рейтинг, а університет сьогодні націлений на здобуття міжнародного визнання і ми активно рухаємося у цьому напрямку. До речі, ми вперше в цьому році з'явилися в QS-рейтингу, в якому раніше не були. Це престижний міжнародний рейтинг найкращих університетів, і вперше ми у ньому не як респонденти, а вже як університет, який доходить до певних позицій, це перший крок, який дає нам можливість рухатися далі. З 2025 року наш університет входить до престижного міжнародного рейтингу Times Higher Education World University Rankings. У 2026 до цього рейтингу були включені 3118 університетів світу, серед яких 22 – з України. Ще 45 українських ЗВО подали свої заявки на участь у рейтингу та отримали статус Reporter. Загалом у THE World University Rankings-2026 представлені 67 українських університетів: 22 увійшли до рейтингу і 45 як репортери, Житомирський державний університет імені Івана Франка у 2025 році увійшов до цього рейтингу як Reporter, що засвідчує його міжнародне визнання та відкриває перспективу для подальшого підвищення позицій.
Фото з Facebook-сторінки ЖДУ
- Вступна кампанія завершується, щоб ви порадили вступникам, які не отримають рекомендацію до зарахування ні на бюджет, ні на контракт?
- Зазначу, що в цьому році вперше процедуру широкого конкурсу було запроваджено і на бюджетну, і на контрактну форму навчання. Однак, якщо за результатами конкурсного відбору ви не отримали рекомендації ні на бюджет, ні на контракт, то це не привід для паніки. Перше, що ви маєте розуміти – на бюджет можливості ступити цього року вже не буде. Лише вступників з категорії дітей загиблих та зниклих безвісти захисників університети можуть перевести на бюджетне місце. У вас лишається можливість вступити на контракт і для цього ви повинні звернутися в приймальну комісію університету й лише після зарахування на контракт у вас з’являється можливість подавати документи на переведення на бюджетні місця, але ця можливість є лише у певних пільгових категорій і лише за рішенням конкурсної комісії МОН. Якщо так сталося, що ви не подавали заяви в університет або не використали при подачі всі 10 заяв, то ви можете скористатися додатковим набором на контракт, який проводять університети, як правило у вересні. У вас все ще є кілька реальних варіантів дій, щоб вступити на навчання ще цього року.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
