Верховна рада 28 жовтня 2026 року ухвалила поданий президентом та підготовлений до другого читання проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами, банківськими рахунками та електронними грошима (законопроєкт реєстр. №16013).
Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Прийнятим законом удосконалено кримінально-правовий механізм протидії фінансовому шахрайству та імплементовано норми Директиви (ЄС) 2019/713 у національне законодавство.
«За результатами інформаційно-аналітичної роботи та узагальнення інформації, отриманої від державних органів, встановлено, що використання мереж номінальних платіжних рахунків («дроп-рахунків») набуло системного характеру та перетворилося на окремий елемент кримінальної інфраструктури, який забезпечує функціонування значної частини сучасних схем економічної злочинності, наркозлочинності та кіберзлочинності. Практика документування кримінальних правопорушень підтверджує, що «дроп-мережі» є одним із ключових інструментів функціонування схем платіжного шахрайства, діяльності шахрайських call-центрів, незаконного грального бізнесу, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, незаконного обігу підакцизних товарів, наркотичних засобів, конвертаційних операцій та приховування фактичних вигодонабувачів фінансових потоків», - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Що пропонує закон:
1. Змінами до статті 200 КК України запроваджується кримінальна відповідальність за незаконні дії з платіжними інструкціями, платіжними повідомленнями, платіжними дорученнями, платіжними інструментами та іншими засобами доступу до банківського та електронного гаманця, у тому числі за їх привласнення, викрадення, заволодіння шляхом обману або зловживання довірою, набуття іншим кримінально протиправним шляхом.
2. КК України доповнюється новою статтею 201-1, якою встановлюється кримінальна відповідальність за передачу, одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжних інструментів, індивідуальної облікової інформації, або надання доступу до них чи банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця з метою вчинення шахрайства або іншого кримінального правопорушення, зокрема:
за передачу платіжного інструменту з метою вчинення іншими особами шахрайства встановлюється штраф 300-1000 НМДГ( неоподатковуваний мінімум доходів громадян, 17 грн);
за отримання, придбання, зберігання, збут чи передачу чужих платіжних інструментів з метою вчинення іншими особами шахрайства, передбачено штраф 3000-5000 НМДГ, обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на строк від 2 до 4 років;
за повторне вчинення або організованою групою - передбачено штраф 5000-10 000 НМДГ або позбавленням волі на строк від 4 до 6 років;
також надається можливість звільнення від кримінальної відповідальності для особи, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 2011 КК та добровільно повідомила про це та активно сприяла розкриттю та припиненню кримінального правопорушення.
3. Змінами до статей 963, 969 КК України розширено підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру у разі вчинення діянь, що охоплюються статтею 200 та новою статтею 200-1 КК України.
4. Окремо визначається підслідність нової статті 200-1 КК України, зокрема досудове розслідування здійснюватиметься слідчим органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого належить кримінальне правопорушення, у якому були використані передані або одержані платіжний інструмент, індивідуальна облікова інформація, або був наданий доступ до них чи до банківського або платіжного рахунку, електронного гаманця.
«Закон чітко розмежовує відповідальність між особами, які передають свої банківські рахунки або картки для шахрайських операцій, та організаторами таких схем», - наголошується у повідомленні.
Як повідомляв Житомир.info, у 2025 році БЕБ викрило мережу центрів легалізації коштів від азартних ігор із використанням карткових рахунків «дропів» з обігом 5 млн грн на добу, один з офісів працював у Житомирі.
