Влада

Естонія та Житомирщина: майже п’ять років партнерства, дискусії та зміна підходів до проєктів відбудови

16 листопада 2026, 15:52

З початку повномасштабного вторгнення Естонія послідовно підтримує Україну, надаючи військову, фінансову та гуманітарну допомогу. Естонія стала першою країною, яка взяла шефство над відбудовою цілого регіону – а саме Житомирщини. За цей час в області за підтримки естонських партнерів реалізували низку проєктів: від відновлення інфраструктури та допомоги ВПО до підтримки освіти й медицини. Для Житомирської області ця співпраця стала одним із ключових напрямів міжнародного партнерства.

Однак останнім часом навколо допомоги виникла дискусія щодо можливого впливу та тиску на естонських представників під час ухвалення рішень щодо окремих проєктів. Ми приїхали до Таллінна, аби дізнатися, що говорять про подальшу підтримку відбудови Житомирської області та як у столиці Естонії сприймають Україну сьогодні.

«У 2022 році, після початку повномасштабної війни, Естонія хотіла максимально підтримати Україну. Коли ми почули від президента Зеленського заклик до європейських та інших союзників допомогти Україні й обрати для підтримки ту чи іншу область, ми почали розглядати таку можливість. За кілька тижнів ми отримали лист від Житомирської області, у якому нас просили про допомогу. Це значно спростило наше рішення, адже для нас було цілком природно обрати один із регіонів. Естонія – невелика країна, і ми хотіли зосередити наш досвід та фінансові ресурси на підтримці однієї області, щоб досягти більш відчутного результату. Я дуже рада, що ми розпочали цей процес досить рано і змогли залучити до нього інших міжнародних партнерів. Але я вважаю, що, окрім фізичного відновлення, є ще дещо, що має навіть більшу цінність, – це партнерство, яке ми протягом цих років побудували з місцевими громадами області. Оскільки Україна є країною-кандидатом на вступ до Європейського Союзу, я щиро вірю, що це партнерство також допомагає вашій країні швидше рухатися на шляху до Європейського Союзу. Саме такою і була наша мета, про яку ми завжди пам'ятали», – пригадує Ева-Марія Лійметс, Міністр закордонних справ Естонії ( 2021-2022 роки).

Важливою частиною співпраці стали особисті візити естонських дипломатів до громад Житомирської області, під час яких вони оцінювали стан об'єктів і визначали першочергові потреби, пригадує колишній посол Естонії в Україні Каймо Кууск.

«Пам'ятаю, що голова обласної адміністрації надіслав нам список різних об'єктів, з якими ми могли б допомогти. Потім я взяв частину своєї команди, і ми об'їхали всі ці об'єкти. Ми дивилися й оцінювали логіку кожного проєкту. Найбільше, звичайно, пам'ятаю дитячий садок, адже це була радше наша власна ініціатива. Ми побачили, що він потрібен Овручу. Адже Житомирська область віддала дуже багато сил для підтримки фронту. Тому ми хотіли дати місцевим жителям надію, найменшим – відчуття безпеки. Якщо батьки перебувають на фронті або на роботі, вони повинні бути впевнені, що їхні діти в безпеці. Тому ми запропонували побудувати дитячий садок із належним укриттям. До речі, це був перший такий проєкт в історії Естонії. Пам'ятаю, що Арсеній Пушкаренко наполягав, щоб тендер проводили в Естонії, щоб усе було прозоро», – розповідає Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні (з 2019 по 2023 рік) Каймо Кууск.


Таллінн безпосередньо допомагає громадам Житомирської області. Зокрема, передає гуманітарну допомогу, підтримує освітні проєкти та розвиває партнерство між муніципалітетами.

Голова Талліннської міської ради Міхаїл Килварт наголошує, що місто планує й надалі підтримувати Житомирщину.

«Протягом останніх чотирьох-п'яти років ми неодноразово надсилали гуманітарну допомогу в Україну, до різних міст, але насамперед до Житомира та Житомирської області. Ми можемо говорити про генератори, автобуси, медичне обладнання та комп'ютери. Є також спільні проєкти. Наприклад, щоліта діти з Житомира отримують запрошення від міста Таллінна приїхати до нас. Вони стали нашими хорошими гостями, і ми сподіваємося побачити їх тут і наступного літа. Безумовно, ми плануємо розвивати наші відносини з українськими муніципалітетами та Житомиром. Ми розуміємо, що Україна досі потребує допомоги, особливо цієї зими, яка буде дуже складною. І ми готові допомагати нашим друзям. Звичайно, ми думаємо і про майбутнє, тому навіть після завершення війни ми готові брати участь у відбудові України. На мою думку, дуже важливо розвивати не лише офіційну співпрацю, а й особисті контакти та людські стосунки. Як я вже сказав, особисті контакти мають велике значення. Арсеній Пушкаренко був дуже активним у цьому напрямі. Саме за його ініціативи відбулися перші зустрічі з представниками міської влади Таллінна та керівниками різних естонських муніципалітетів. Це була його ініціатива – запросити сюди наших українських колег. Я переконаний, що особисті контакти матимуть велике значення і в майбутньому. Важливо, щоб люди в Україні мали друзів в Естонії», – голова Талліннської міської ради Міхаїл Килварт.

У прикордонному Овручі пригадують, як на початку повномасштабної війни громада потребувала допомоги. Саме Естонія надала необхідну підтримку, і так розпочалася тривала співпраця. Найбільшим прикладом підтримки став новий садочок для малечі.

«Дуже дякуємо естонському народу, який допоміг збудувати нам садочок, якого, напевно, й у Києві немає, а не лише в Овручі чи нашій області. Садочок дуже зручний, теплий, головне – це сховище, яке забезпечує безпеку діткам», – ділиться директорка садочку «Ластівка» м. Овруч Наталія Дубовик.

Не менш важливим об'єктом стало відновлення зруйнованого моста в Малинській громаді.

«З того часу, як російські війська відійшли з півночі України, одразу уряд Естонії на чолі з Каймо Кууском приїхав на територію нашої громади разом із народними депутатами та керівництвом області, оглянули ситуацію, яка у нас склалася. Була кричуща ситуація, ми потребували негайного відновлення. Дуже багато об'єктів було пошкоджено – це понад 1100 об'єктів, з них сотня була знищена повністю. Найболючіше для нас було те, що місто було розірвано на дві частини, бо був зруйнований міст. Наступним об'єктом була школа мистецтв, яку цього року запустили», – пригадує Малинський міський голова Олександр Ситайло.

Водночас останнім часом співпраця Естонії та Житомирщини опинилася в центрі уваги естонських медіа. Зокрема, журналісти порушили питання можливого впливу на ухвалення рішень щодо допомоги Україні. Ми поспілкувалися з Урмасом Ренсалу, який у 2022 році обіймав посаду міністра закордонних справ Естонії та був одним із тих, хто долучився до започаткування співпраці з Житомирщиною, про те, як він оцінює ситуацію.

«Я вважаю, що співпраця була позитивною як з українського боку, так і з боку естонських посадовців, які також відіграли свою роль. На мою думку, пан Пушкаренко, як ініціатор цієї співпраці, зробив значний внесок, який дуже високо цінується. Звичайно, завжди триває діалог щодо того, які проєкти варто підтримувати та як знайти додаткові можливості для посилення співпраці. Водночас я вважаю, що естонська модель, за якої країна бере шефство над окремим регіоном і зосереджує там свою допомогу, стала певним прикладом для інших держав, які також хочуть долучитися до підтримки України. Коли ми маємо конкретні, помітні проєкти, це має не лише практичну, а й символічну цінність. Така співпраця є вагомою доданою вартістю. Тому, на мою думку, її потрібно продовжувати та розширювати. Я вважаю, що саме українці найкраще знають, яких сфер має стосуватися ця підтримка. Безумовно, ресурси Естонії обмежені, адже ми невелика країна. Основна допомога, яку Естонія зараз надає Україні, – це військова підтримка. Що стосується допомоги в межах співпраці з Житомирською областю, то, на мою думку, її подальші напрями потрібно визначати на основі діалогу», – Міністр закордонних справ Естонії (2019–2021, 2022–2023 роки) Урмас Ренсалу.

У ESTDEV ситуацію навколо публікацій в естонських медіа не коментують. Водночас у центрі оцінюють співпрацю з Житомирщиною як успішну та наголошують, що робота над новими проєктами триває.

«Якщо говорити конкретно про ініціативи з відновлення на Житомирщині, то одним із найвідоміших проєктів, безумовно, є перший в Україні проєкт відбудови, реалізований під час повномасштабної війни, – дитячий садок в Овручі. Він став справді успішним прикладом. Спираючись на цей досвід, ми почали розширювати портфель проєктів на інші міста. Наприклад, зараз ми працюємо в Коростені у сфері охорони здоров'я. У Житомирі ми реалізували кілька проєктів зі створення будинків сімейного типу. Наразі в Бердичеві також втілюємо проєкт у медичній галузі. Ми працюємо в Олевську та Звягелі. Таким чином, поступово розширюємо свою діяльність на всю Житомирську область. Також наша філософія відновлення полягає в тому, що ми віримо: справжні зміни відбуваються завдяки людям і через людей. Тому в нашій моделі реалізації проєктів ми не просто створюємо нову інфраструктуру. Ми також думаємо про те, чи забезпечить вона подальші зміни, чи сприятиме системним перетворенням. Саме тому ми завжди намагаємося поєднувати технічну складову та так звані м'які компоненти, щоб розширювати можливості місцевих жителів і громад. Ми прагнемо передати їм найкращий досвід, який маємо в Естонії або інших європейських країнах, і допомогти адаптувати його до місцевих реалій. Офіційна позиція Естонії залишається незмінною: наша країна віддана справі відновлення України», – операційний директор в Естонському центрі міжнародного розвитку (ESTDEV) Маргус Герінг.

Про подальші плани говорять і на Житомирщині. Голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко повідомив, що наразі триває робота над формуванням переліку майбутніх проєктів, які можуть реалізувати за підтримки Естонії.

«Естонія – це наш друг, партнер, який від початку повномасштабного вторгнення першим подав нам руку. І ця допомога є неоціненною, тому що це стало прикладом для інших держав, як потрібно допомагати, як вибудовувати регіональну політику. Безумовно, величезна заслуга в цьому народного депутата України Арсенія Пушкаренка, який очолював на початок війни групу дружби між Україною та Естонією і який першим привіз естонських парламентарів, представників естонської влади на Житомирщину, і вони почали безпосередню допомогу. Сьогодні ми маємо що показати в спільних реалізованих проєктах. Це дитячий садочок, який побудований за 30 кілометрів від недружньої нам Білорусі на 180 дітей. Це відновлена школа мистецтв у Малині. Це відбудований міст у тому ж Малині, який був знищений рашистами. У нас є вдалі треки побудови дитячих будинків сімейного типу, в яких проживають сім'ї переселенців. Ми будуємо разом з естонцями зараз житло для переселенців у Брусилові. Дуже багато прикладів, які показують справжню дружбу. Більше 50 мільйонів євро спрямовано на допомогу тільки нашому регіону з Естонії, від народу Естонії. Більше 100 автомобілів привезено волонтерами безпосередньо для Збройних сил України. І це далеко не повний перелік справжньої, дієвої допомоги від Естонії для Житомирщини. Наразі вона продовжується. Крім Брусилова, які ще проєкти зараз реалізовують або будуть реалізовувати? Ми будуємо дитячі будинки сімейного типу на Житомирщині. Ми далі напрацьовуємо з ESTDEV – це естонська державна компанія. Нові проєкти узгоджуємо зараз на майбутнє. Найголовніше – ми готуємо Ukrainian Recovery в Таллінні, який відбудеться наприкінці січня, де будуть представлені нові проєкти, і ми тоді вже можемо сказати про конкретні проєкти, які будуть будуватися в найближчій перспективі. Це експерти, які, по-перше, найбільш підготовлені, по-друге, найбільш необхідні для нашого регіону», – начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко.

Щоб міжнародна допомога працювала на перспективу, на Житомирщині наголошують, що підхід до відбору об’єктів потрібно змінювати. Зокрема, це мають бути комплексні рішення, а не точкові ремонти окремих приміщень. За словами народного депутата Арсенія Пушкаренка, область уже сформувала перелік із 50 проєктів, які представлять міжнародним донорам разом з естонськими партнерами.

«Ми сьогодні маємо майже п'ятирічне партнерство між Естонською Республікою та Житомирською областю та десятки об'єктів, які побудовані або відновлені за допомогою естонської сторони. Ми спільно з Житомирською обласною військовою адміністрацією вийшли з ініціативою до громад області, що потрібно змінити підходи в логіці формування і визначення об'єктів. Звичайно, пропозиції і вимоги до цих проєктів повинні лягати в логіку адміністративно-територіального устрою, спроможної мережі, чи то медичної, чи то освітньої, чи то соціальної. Це важливо, тому що повинні бути люди і повинні бути гарантії, що цей об'єкт буде фінансуватися через 10-15 років, чи то громадою, чи то ОВА, чи то державою. Тому що, на жаль, у нас був досвід, коли ми ремонтували дахи і вікна в школах, які через 2–3 роки закривалися. Відверто кажу і публічно це заявляю, що я проти того, щоб ми залучали міжнародну допомогу для ремонту окремих кімнат в окремих будівлях. Ми повинні робити, відстоювати, добиватися і переконувати партнерів робити комплексні об'єкти. Комплексні об'єкти – це, я вважаю, стратегія розвитку району. На п'ятому форумі з відновлення Житомирщини ми акцентували на тому, що 50 проєктів, їхня прозорість, їхня зрозумілість, їхня логіка, їхнє майбутнє. Далі – ми спільно маємо працювати з естонською стороною під залучення інших третіх партнерів, третіх держав, третіх фінансових інституцій. Тому на URC ми їдемо з громадами, ми їдемо з нашими проєктами і будемо спільно з Естонією шукати партнерів і залучати ці можливості для розвитку наших громад, нашого регіону», – керівник групи з міжпарламентських зв’язків з Естонською Республікою, народний депутат Арсеній Пушкаренко.

Отже, за майже п’ять років співпраці Естонія та Житомирщина пройшли шлях від перших гуманітарних ініціатив до масштабних проєктів відбудови. Тепер сторони говорять про нові об’єкти, довгострокові рішення та залучення додаткових партнерів. Наразі обидві сторони заявляють про готовність продовжувати партнерство та працювати над новими проєктами відбудови Житомирщини.

Нагадаємо, у жовтні попри конфлікт з представниками Естонського центру міжнародного розвитку та співробітництва (ESTDEV), народний депутат Арсеній Пушкаренко, який очолює депутатську групу Верховна рада України з міжпарламентських звʼязків з Естонською Республікою, продовжує візити до Естонії та контакти з представниками місцевого самоврядування.

Як повідомляв Житомир.info, у вересні 2026 року з’явилося розслідування естонського видання Eesti Ekspress про те, що народний депутат Арсеній Пушкаренко чинив тиск на представників влади Естонії, намагаючись впливати на розподіл допомоги Україні, згодом нардеп Пушкаренко оприлюднив офіційну заяву щодо ситуації з тиском і дискредитацією, яка склалася навколо діяльності очолюваної ним депутатської групи з міжпарламентських звʼязків з Естонською Республікою.

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: Естонія допомога Таллінн ESTDEV Бунечко Пушкаренко  
Матеріали по темі