Осінні події остаточно закріпили один із напрямів вітчизняної політичної еволюції: ще не так давно над репутацією чільного публічного політика панував імідж, тепер місце репутації твердо зайняв рейтинг.
Від коливань, реальних чи потенційних, цього "доу джонса" української політики штормить по всьому периметру – трьох головних кандидатів в президенти, їхні табори, політичний клас загалом і, зрештою, все суспільство.
Рейтинги (та, не меншою мірою, уявлення про них) перетворюються у субстанцію, яка визначає політичні дії (але часто й бездіяльність), керує волею і, здається, свідомістю самих поважних рейтингоносців. Ця рейтингозалежність зміцнює цинізм та безпринципність, які й без того врожайно проростали на вітчизняних політичних ланах.
Спроби повернутися в політичну ріку, якою вона була до 2 вересня 2008 року, дуже яскраво це ілюструють. Переговори про створення нової коаліції за участі БЮТ та НУНС продемонстрували можливості політтехнологій і дефіцит політтверезості.
Ці переговори стали дійством, проведеним теж передусім заради того самого рейтингу. Не треба проводити особливого прискіпливого контент-аналізу, щоб виявити, що одним з головним термінів, якими описували все ще чинні перемовини був "ультиматум".
При цьому стосувався він фактично тільки однієї сторони – переговірників від пропрезидентського блоку НУНС. Зображення "ультиматумів від НУНС" мало доповнювати і доповнювало просту картину: Ющенко вирішив провести дострокові вибори за будь-яку ціну і вірні йому соратники з "Нашої України" лише всіма можливими силами та засобами блокують відновлення "союзу демократичних сил".
Картина зручна, проста і… доволі реалістично виглядає. Однак, на ній, за її межі винесені сюжети та персонажі, без яких ця остання, найбільш бурлескно-травестійна з усіх, коаліціада виглядає викривлено і недостовірно.
Нагадаємо – ініціатором проекту переговорів по реставрації коаліції з НУНС була політична сила Юлії Тимошенко. І про присутність ультиматумів заговорили саме бютівці, а найгучніше оповіла про це сама прем'єрка. Не про свої, звичайно, а по відношенню до позиції чи то партнерів, чи то опонентів по переговорах з блоку НУНС.
Зрозуміло, що БЮТ мав повне право інтерпретувати позицію іншої політичної сили на власний розсуд. Однак, варто врахувати, що мова йде про позицію партнерів по переговорах, з якими нібито взялися домовлятися, а не викривати їхні "підступні наміри". І взагалі, йдеться про переговори…
Дії БЮТ в новій коаліціаді викликали цілу низку запитань
