Директор центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський результатом помаранчевої революції вважає повністю не функціонуючу державу. Він вважає глибокою помилкою думати, що весь народ привів теперішню верхівку до влади. Це була не вся, а пів-країни, тому революція триватиме доти, доки політики не усвідомлять необхідність компромісу і об‘єднання, бо неможливо спиратись на пів-країни,- переконаний Михайло Погребінський.
Проблема помаранчевої влади полягає в тому, що люди втратили до неї довіру, - говорить директор центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв. Очікування людей, які виходили на майдани, не виправдались. Запал ще тримався певний час, але влада вже протягом першого року продемонструвала, що більшість обіцянок і підходів щодо зміни суспільства були просто блефом. «Було зрозуміло, що треба робити. Не варто було нічого вигадувати. Потрібна була політична воля і компетентність. Те, що ми переживаємо зараз – це сумна спадщина непродуманої, незабезпеченої і, за великим рахунком, нереалізованої революції. Все обмежилось лише династичними змінами», - вважає Андрій Єрмолаєв.
Заступник Голови Верховної ради Микола Томенко назвав події 2004 року «фантастичним виграшем свободи». «Українці - єдина нація, яка тішиться зі своїх поразок, а нам треба показати, що ми вигравали, і багато разів. І Майдан - це фантастичний виграш свободи, це перемога над хамством. Тоді ми виграли психологічно, виграли морально. Пройде час і ми зрозуміємо, що це була фантастична сторінка нашої історії і нею залишиться», - впевнений політик.
Микола Томенко також пригадав, як за кордоном йому зізнавалися, «що 17 днів спостерігали не за корупційною, бідною та нещасною країною, а за красивими людьми, переконаними у своїх поглядах».
Один із польових командирів Майдану, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко від імені усіх помаранчевих лідерів «вклонився рядовим Майдану». «Усім «рядовим» Майдану, тим, хто стояв тут, тим, хто годував приїжджих та підселяв їх у свої домівки, тим, хто чекав їх вдома та підсилював бойовий дух — ми ще раз низько вклоняємося і говоримо: «Майдан був і ніхто в нас його не вкраде! Ні той, хто бреше, ні той, хто хоче його забути, ні той, хто боїться про нього згадати! Майдан був і є у серці кожного українця. Вітаємо всіх українців з Днем Майдану і з наступними перемогами!», - сказав він.
Народний депутат від Партії регіонів Ганна Герман вважає, що «сьогоднішні реалії показують, що в 2004 році люди, які повірили нинішнім лідерам країни були обдурені». «Для нас ще 4 роки тому було ясно, що не можна бути президентом однієї частини країни. Не можна, щоб одна частина країни ігнорувала іншу. Необхідно будувати єдину державу, де б цінності одного регіону поважалися в іншому і навпаки. Потрібно робити загальні єдині ідеали, але до цього треба йти не рік — вони створюються десятиліттями. Потрібно, щоб кожна людина в нашій країні відчувала себе удома, щоб вона могла говорити на тій мові, на якій він хоче, ходити в ту церкву, в яку він хоче, щоб її традиції і цінності поважали, а не ділили їх на патріотів і не патріотів», - наголосила вона.
Депутат підкреслила, що попереджала не довіряти команді, яка вийшла на Майдан в 2004 році». «Я вже тоді добре знала лідерів “помаранчевої команди”. Тоді в мої слова важко було повірити — сьогодні про це говорять всі. З 2004 року Україна йде в неправильному напрямі», - підсумувала політик.
Перша помилка “помаранчевої революції”, це невиконання основної вимоги програми: “бандитам — тюрми”.
Таку думку висловив відомий громадський та політичний діяч Левко Лук'яненко, підбиваючи підсумки четвертої річниці Помаранчевої революції.
За словами колишнього українського дисидента, «потрібно було змінити генерального прокурора країни Піскуна, але Ющенко цього не зробив». «Після того, як був сформований парламент, я особисто подавав депутатський запит про притягнення до кримінальної відповідальності чотирьох осіб: Кучми, Януковича, Ківалова і Медведчука. Ці чотири чоловіка, які несуть безпосередню відповідальність за те, що в період виборчої кампанії було порушено виборче законодавство у масштабах всієї країни. Цей депутатський запит Верховна Рада схвалила і спрямувала прокурору, але кримінальна справа порушена не була, і зараз вони всі, так би мовити легалізувалися», - зазначив він, назвавши це «яскравим доказом того, що наш новообраний президент не думав виконувати цей пункт тієї програми».
Левко Лук'яненко наголосив, що брав дуже активну участь у “помаранчевій революції”, щоб протистояти «олігархічній бандитській владі Кучми». «Тому я підтримував Ющенка, а точніше, його програму “10 кроків на зустріч людям”. Але зрозуміло, я не хотів того, що зараз відбувається в країні. Так сталося, що президент не став виконувати цю програму і тому весь період з 2005 до сьогодні та програма не здійснюється. Це веде до соціального розчарування і мене особисто, і всього народу України. Хто винуватий, що програма не виконується? Найбільше залежить від президента, тому і основна відповідальність лежить на президенті особисто», - підсумував він.
Народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко Андрій Шкіль вважає, що Помаранчева революція задала Україні правильний напрямок. Політик зізнався, що «всі, і він у тому числі, розраховували, що довгий шлях інших країн Україна пролетить “літаком”. «Але, на превеликий жаль, ми проїжджаємо його “на волах”, - зазначив він. До незаперечних заслуг подій 2004 року Андрій Шкіль відніс створення ешелонованої демократії, широкі кроки до вільної ринкової економіки та визначення зовнішнього політичного вектора на Європу, а найбільшою помилкою - відставку уряду у 2005 році. «Ющенко, спираючись на дуже малочисельне оточення, між особистим та суспільним вибрав особисте. Він вибрав просту формулу: якщо не я, то хто збудує демократичну Україну - тому я мушу бути президентом 2 строки поспіль. Це непогана ідея, але її потрібно було втілювати в життя, чітко розмежувавши відповідальність», - підкреслив політик.
