У невеличкому, але славному місті Коростишеві немає нафтових і газових родовищ, промислових заводів-гігантів та іншого подібного добра, на яке так люблять «накладати лапу» українські олігархи.
Та це, звісно, зовсім не означає, що у Коростишеві нічого вкрасти. Відколи розвалився радянський соціалізм, український чиновник твердо засвоїв ним же придумане «життєве правило», а саме: вкрасти можна всюди, причому багато. Зрозуміло, йдеться не про банальних кримінальних злодюжок, а про злодіїв при владі, яких міліція не ловить, а зазвичай навіть захищає.
У Коростишеві, наприклад, хочуть вкрасти міський ринок. Думаєте, неможливо? Якщо є влада, точніше – зловживання нею, то можливо. Ось як це робиться.
Є міський ринок, це більше п’ятисот робочих місць, за які сплачується так званий ринковий збір та орендна плата за земельні ділянки на території ринку. А ще люди оплачують різноманітні послуги, що їм надає адміністрація ринку. Всі ці гроші до міського бюджету. Є рішення сесії міської ради від 28 листопада 2005 року, за яким ці гроші збирає комунальне (тобто, не приватне) підприємство «Коростишівський міський ринок». Це ж підприємство має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований ринок. Все законно, правильно і зрозуміло. Як можна вкрасти ринок?
А ось так. Міський голова Микола Чиколай 25 травня 2006 року (по суті, як тільки став мером Коростишева) видає рішення виконавчого комітету міськради (тобто, від імені підлеглих йому чиновників), яким все на ринку – від права власності на торговельні кіоски до права справляти ринковий збір – віддано приватній фірмі «Кооперативний ринок», яку очолює Микола Невисевич. І плювати, що все це десять раз незаконно, головне залякати людей, які на ринку працюють, змусивши їх платити «Кооперативному…» Чим і зайнявся пан Невисевич.
Однак залякати одразу всіх і назавжди не вдалося. Все-таки наші люди потроху відвикають від звички колишніх часів покірливо не опиратися владі, які б беззаконня та не чинила. Знайшлися ті, хто почав боротьбу за власні права з міським головою та його «кооперативним» патроном Невисевичем. Знайшлася і потужна їм підтримка: за ініціативою фракції Блоку Юлії Тимошенко в міській раді вже в липні 2006 року була створена депутатська комісія на чолі з Оленою Захарчук (депутат від БЮТ), яка мала розібратися в конфліктній ситуації.
Комісія почала копітку і тривалу (бо треба було дотримуватися усіх формальних процедур, приміром – перевірка фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Коростишівський міський ринок») роботу.
Тим часом пан Невисевич посилював тиск на непокірливих працівників ринку, в тому числі і таким шляхом як подання на них позовів до суду за те, що вони підписали угоди з комунальним підприємством, а не з його «кооперативним». Звісно, до тих судів, де у нього все, як-то кажуть, «схоплено». Сьогодні судові суперечки докотилися вже до Верховного Суду. Промовиста деталь: усі позови на опонентів Невисевича подаються від імені міського голови Чиколая. Мабуть тому, що фірма Невисевича, яка не має законного документу на земельну ділянку, на якій розташований ринок, просто боїться «світитися» у суді.
Нарешті депутатська комісія, подолавши усі бюрократичні перепони та спротив виконавчого комітету (тобто, міського голови), представила свій висновок депутатам міськради. 27 червня цього року сесія Коростишівської міської ради, по суті, погодилася з ним і вирішила: заборонити збирати ринковий збір «Кооперативному ринку» і призупинити рішення виконавчого комітету міськради від 25 травня. Напевне, мер має явних і прихованих прихильників серед депутатів, однак у цій справі проти нього проголосували всі. Надто вже нахабно і грубо намагалися Чиколай з Невисевичем вкрасти ринок, надто великим було обурення людей і надто ризиковано було б для будь-якої політичної партії напередодні нових виборів до Верховної Ради захищати міського голову у цій справі.
Втім, казати, що все же нещасливо закінчилося для панів Чиколая та Невисевича – зарано. По-перше, оте рішення від 25 травня депутати не скасували, а лише призупинили до повного з’ясування справи.
Отже, у компанії Чиколай-Невисевич ще є шанс врятуватися. По-друге, і це, мабуть, головне, до рішення сесії від 27 червня (тобто, більш як за рік) Невисевич зумів примусити значну кількість людей, що торгують на ринку, платити йому, а не до міського бюджету. Голова згаданої депутатської комісії Олена Захарчук каже, що на сьогодні приблизно дві третини ринкового збору йшло і продовжує йти до кишені пана Невисевича, і лише третина перепадає комунальному підприємству.
За приблизними підрахунками, щомісяця «Кооперативний ринок» стягує з людей біля десяти тисяч гривень ринкового збору і ще десь 5 – 6 тисяч гривень за послуги ринку. Так що, вже й так чималі гроші в Коростишеві з ринку вкрадено. І за те, щоб не крали й далі, ще треба поборотися.
Микола Паламарчук
