Інтерв'ю

Чи вдалося меру Житомира Сергію Сухомлину за п’ять років виконати свої обіцянки виборцям й змінити місто

6 вересня 2020, 18:20

15 листопада 2015 роки в другому турі виборів мера Житомира кандидат від Блоку Петра Порошенка Сергій Сухомлин отримав підтримку більш ніж 50% виборців: з 60 тисяч людей, які прийшли в цей день на виборчі дільниці, майже 32 тисячі віддали свій голос за Сухомлина. В інтерв’ю на початку грудня 2015 року новообраний мер розповів про свої плани й впродовж всієї каденції на нашому сайті були щорічні підсумкові інтерв’ю з мером про те, що вдалося чи не вдалося зробити та про плани на новий рік: на 2017, 2018, 2019 та передвиборчий 2020 рік. Каденція Сергія Сухомлина добігає кінця й він знову збирається балотуватися, цього разу – від партії «Пропозиція». Що вдалося меру реалізувати зі своєї передвиборчої програми, з якою командою йде на місцеві вибори та чи багато ворогів встиг нажити за п’ять років – читайте в інтерв’ю Житомир.info.

- Ви пам’ятаєте слоган, з яким п’ять років тому виграли вибори мера?

- Дуже добре пам’ятаю – «Місто, в якому хочеться жити». І тоді на зустрічах я казав людям: хочу, щоб Житомир був містом, в яке повертається молодь.

- Ваша програма з семи розділів мала назву «Змінимо місто разом». Вдалося зробити Житомир кращим?

- Кращим, ніж був – так, вдалося. Кожен пункт моєї програми передбачав конкретні кроки по її виконанню. Десь 50-70% з них вже виконано або знаходиться в стадії реалізації.

ТЕПЛИЙ ЖИТОМИР

- З одного боку це загальні фрази, а з іншого – конкретні програми, підтримка ОСББ, за ці роки утеплено більше 25 дитячих садочків, шкіл Житомира. Також у нас вже підписаний меморандум з банком KfW на утеплення решти соціальних об’єктів міста Житомира.

- В цьому розділі був суттєвий момент – реалізація програми утеплення багатоповерхівок, що дасть можливість зменшити суми в платіжках за тепло в перший рік на 15%, у подальшому – до 60%.

- Так, і це можливо.

- «Можливо»? П’ять років вже пройшло.

- Давайте розберемо платіжку: є речі, за які відповідає міська влада і вона може на це впливати, а є речі, за які міська рада відповідальності не несе, наприклад – ціна на газ. Якщо ціна на газ минулого року зменшилася, то платіжку наприкінці сезону ми зменшили приблизно на 50%. Якщо ціна на газ зростає – тариф зростає. Але якщо брати те, на що впливає міська рада, наприклад – втрати в мережах теплокомуненерго: вони нормативно встановлені зараз в Україні на рівні 12%, тобто їх можна закладати людям в тариф, у нас зараз втрати становлять 6,9%, а в середньому по Україні – 15%.

- Тобто зменшення суми в платіжках за тепло на 60% - це була популістська обіцянка?

- Ні, зараз вже будуються дві ТЕЦ, які дадуть суттєве зниження тарифу при переході на альтернативне паливо. Саме це й передбачалося. Але всі ці програми вимагають багато часу: п’ять років тому ми лише почали шукати гроші, потім були перемовини і СEKO не давало кошти на будівництво ТЕЦ, бо грантові кошти даються на збереження тепла, а не на заробляння компанією теплокомуненерго. І десь вісім місяців ми міняли структуру цієї допомоги, щоб їх вмовити направити кошти на ТЕЦ, бо це дійсно зменшить платіжку й дасть можливість теплокомуненерго заробляти. Після цього – тендер на проєкт, відбір консультантів. Ці процедури з міжнародними коштами розтягуються на декілька років.

- Наступний пункт в цьому розділі – встановлення індивідуальних теплових пунктів та теплових лічильників за рахунок міста, багатоквартирні будинки не будуть переплачувати за непотрібне тепло.

- Коли я прийшов на посаду мера в Житомирі лічильники були встановлені в 14-17% багатоповерхових будинків, на даний час це 76%. І ми не встановлюємо стовідсотково з тої причини, що є будинки, в яких 50-70% квартир мають індивідуальне опалення. Якщо ми там встановимо лічильник, то решті людей треба буде платити набагато більше, ніж розрахункова плата за квадратний метр.

- Наскільки мені відомо, будинків, де більше 50% автономного опалення, в Житомирі лише кілька десятків, це ж не багато.

- Навіть якщо в будинку 30% квартир з автономним опаленням, то лічильник суттєво збільшить суму в платіжках для тих, хто «автономки» не має. І ще в нас є малоповерхові будинки, 2-3 поверхи, де при встановленні лічильника люди отримають платіжку в 2 рази вищу.

- Про утеплення шкіл та дитсадків ви вже сказали, ще один пункт – запровадження системи контролю споживання енергоресурсів, встановлення дистанційного моніторингу, який зменшить втрати на 7-12%. Моніторинг є, втрати зменшилися?

- Так. Система моніторингу була введена в 2015 році й тільки за перший рік міський бюджет зекономив близько 6% плати за енергоносії.

- Далі – пільгові умови для ОСББ на утеплення будинків. Це ж державна програма?

- Є державна програма, а ще 20-30% по «теплим кредитам» компенсує місто. Виконано.

- Модернізація системи теплопостачання?

- Тут можна просто вийти на вулицю і побачити, що дуже багато робіт проводиться, модернізація йде. У нас модернізовані всі котельні, яким потрібно працювати на газу, у нас багато котелень виведено з експлуатації, система «закільцьована» й втрати на даний час складають 6,9%.

ЗДОРОВИЙ ЖИТОМИР

- Перший пункт: міський проєкт «Невідкладна допомога» - переоснащення приймальних відділень лікарень міста повним комплексом діагностичної апаратури.

- Цей проєкт був зроблений.

- Перехід до проектного фінансування спорту та медицини – що малося на увазі та що зробили?

- Кожна лікарня повинна мати свою спеціалізацію. Хірургія, хвороби серця – це лікарня №2, народження дітей, інфекційні хвороби – лікарня №1. І відповідно до цих напрямків ми фінансуємо закупівлю обладнання для цих лікарень. Щодо спорту, то ми перейшли від «ручного управління» підтримки федерацій до конкурсів на проєкти: спортивні організації подають нам проєкти на конкурс, незалежна конкурсна комісія обирає переможців, ми фінансуємо і потім вони звітують. Також ми від обласної ради забрали на баланс нашу дитячу футбольну школу «Полісся», збільшили фінансування, зробили реконструкцію стадіону школи (мова про «Спартак» - авт.) і паралельно будувалися спортивні майданчики в мікрорайонах, щоб тренери навчали там дітей.

- В мене таке враження, що в Житомирі жоден вид спорту так не підтримують, як футбол.

- Ви помиляєтесь. Хочу нагадати, що за останні три роки команда з футзалу, яка отримала підтримку з міського бюджету, вийшла в Екстралігу, дві волейбольні команди, які також отримують підтримку з бюджету міста, вийшли у Вищу лігу. Драганбот отримав підтримку через бюджет участі й зараз наші команди займають всі перші місця в Україні: два тижні тому у Києві на етапі чемпіонату України взяли перші та другі місця в усіх категоріях, лише одне третє, якщо не помиляюсь. І таких прикладів багато.

- Обіцяли збільшення фінансування спорту в п’ять разів, а реально в скільки збільшилося?

- Збільшилося не в п’ять, а разів в 20. Я дуже добре пам’ятаю суму фінансування на 2014 рік – близько 6 мільйонів, зараз точно більше, цей пункт перевиконаний.

- Реконструкція стадіону «Спартак» є. До речі, кримінальні справи по цій реконструкції закриті чи ще розслідуються?

- Я абсолютно спокійно до цього відношуся. Кримінальні провадження зараз відкриваються за заявою будь-якого громадянина. Ми передали свої матеріали з результатами аудитів по трьох комунальних підприємствах в правоохоронні органи й роками ці справи розглядаються. Моє завдання – виконати обіцянку, реконструювати стадіон, а правоохоронні органи нехай займаються своєю справою.

- Будівництво спортшколи водних видів спорту?

- Тут обіцянка не виконана. Був проведений тендер, переможцем стала київська компанія, яка роботи не проводила і, фактично, вкрала кошти. Ми подали до суду й хочу подякувати прокуратурі за активну участь: фірма вже повернула всі матеріали й ще чекаємо повернення коштів.

- Наступна обіцянка – створення парку сімейного відпочинку та активних видів спорту через розширення парку ім. Ю Гагаріна за пішохідний міст.

- Почали робити цей проєкт, набережна – це його перша черга. Спочатку треба навести лад на набережній й зробити відправну точку: підтягнути туди нову каналізацію, зробити водозабезпечення, енергозабезпечення й вже після цього від цієї точки будувати маршрут за пішохідний міст.

- Це обіцянка 2015 року, а набережну почали робити в 2019-му.

- Під кожну обіцянку ще потрібне фінансування. На набережну коштів міського бюджету витрачено досить небагато. Ми подавали цей проєкт на секторальну європейську підтримку – там рік тільки триває розгляд, потім ще отримали фінансування з фонду регіонального розвитку, це все тривалі процедури. В приватному бізнесі простіше – вирішив щось робити, є кошти чи взяв кредит і фінансуєш, а тут трохи по-іншому.

- Створення міського хоспісу: пам’ятаю, ще три-чотири роки тому говорили, що приміщення є й навіть виділили кошти на проєкт.

- Це також невиконана поки що обіцянка. Якби в нас в бюджеті було достатньо коштів, то можна було б фінансувати всі проєкти. І я точно хотів би побудувати хоспіс, і ми його побудуємо, проєкт вже готовий, але є питання бюджету й ти вирішуєш – купити мамограф за 9 мільйонів, чи ангіограф, який буде рятувати життя людей, чи побудувати хоспіс.

- Зробити тротуари чи побудувати хоспіс – що в пріоритеті?

- Це абсолютно риторичне питання, для когось – тротуари, для когось – хоспіс. Хоспіс в Житомирі потрібен і він буде. І це не про здоров’я, а про мораль. Ось мамограф, який я не обіцяв, – це про здоров’я: за минулий рік померло 260 житомирянок від раку молочної залози.

БЕЗПЕЧНИЙ ЖИТОМИР

- Якщо дивитися результати досліджень, то житомиряни, у порівнянні з іншими містами, почувають себе відносно безпечно. Камери відеонагляду встановлені, є сучасна інтелектуальна система, яка працює з цими камерами. Наприкінці вересня почне працювати проєкт «Поліцейський офіцер громади», який дійсно додасть безпеки житомирянам. Житомир – перше місто в Україні, в якому цей проєкт з’явиться.

- Цей розділ має всього чотири пункти, про створення мережі відеонагляду ви сказали…

- Більш того, крім відеонагляду ми вже поставили тестові камери на швидкість, житомиряни про це ще не знають. Не буду казати, де стоїть ця камера, але за більш ніж два тижні сума штрафів, які сплатили житомиряни за перевищення швидкості, складає 5 мільйонів гривень.

- Відновлення освітлення в дворах будинків, школах та дитячих садочках наче зробили.

- Так, і майже 70 вулиць та провулків отримали освітлення, якого там не було. І всі світильники поміняли на світлодіодні, перше місто в Україні.

- Запровадження програми безпеки у школах та дитячих садочках – що малося на увазі і яка програма запроваджена?

- Запроваджується. Ця програма має багато складових, це і доступність, проєкт TUMI щодо безпеки дітей по дорозі до школи, це і ідентифікація дитини, що вона знаходиться в школі, це й електронні журнали та інші сервіси, які допомагають батькам контролювати перебування дитини в школі.

- Модернізація світлофорів та облаштування безпечних пішохідних переходів біля шкіл, садочків та медичних закладів.

- Частково робиться. Це вулиця Параджанова, вулиця Чуднівська, де після реконструкції це все передбачене: каналізування потоків, острівці безпеки. Чуднівська – перша вулиця, де з’являться додаткові так звані катафоти, які будуть привертати увагу водія до пішохідних переходів та острівців безпеки, це буде додаткова підсвітка цих об’єктів.

КОМФОРТНИЙ ЖИТОМИР

- Це мій улюблений розділ, де першим пунктом іде «Впровадження нової транспортної концепції міста. В результаті – перехід на сучасні та зручні низькопольні автобуси, передбачуваний і зрозумілий графік руху, гарантована наявність транспорту після 21:00, швидкість пересування містом». Де це все?

- Низькопольні автобуси з’явилися, 17 штук, і не наша провина, що не з’явилися ще 23. Нові низькопольні тролейбуси вже з’являються і до кінця року їх буде 50. Що стосується самої транспортної концепції, то вона є, але не затверджена. І вона готова була до затвердження поки обласна адміністрація не забрала у нас знову повноваження по приміських маршрутах.

- Облдержадміністрація їх знову повернула собі через рік, вам не вистачило року, щоб все зробити і затвердити?

- Ну може тому були претензії до заступника по транспорту і він пішов. І те, що за рік ми нічого не зробили, було основним аргументом ОДА для повернення приміських маршрутів.

- Введення єдиного електронного квитка на проїзд у комунальному і приватному громадському транспорті й в результаті «пенсіонери справді матимуть змогу їздити безкоштовно». Саме час передати привіт від усіх пенсіонерів Житомира…

- «Картка житомирянина» працює, пенсіонери в комунальному транспорті їздять безкоштовно, а в приватному вона дає знижку й можливість платити 3 гривні. І ми вже бачимо, що держава до цього дійшла і законопроєкт підготовлений про єдину сітку і єдиного замовника перевезень. Тоді замовником буде місто, воно буде платити за кілометр пробігу перевізникам і саме встановлюватиме правила та вартість проїзду.

- Це ви мені розказували й п’ять років тому…

- Так, але проєкт закону у Верховній раді з’явився тільки зараз.

- Створення двох тролейбусних маршрутів на вул. Маликова та в Глибочицю – виконано на 50%, на Маликова тролейбус є.

- Глибочиця підв’язана під інший проєкт – під проєкт аеропорту. І коли повноцінно запрацює аеропорт – цей проект буде працювати. Була побудована лінія на Маликова, виконали на 50%, як ви кажете, але з’явилася ще одна лінія – на Промислову: приблизно 4,5 тисячі людей можуть користуватися тролейбусом, там промислові підприємства, люди живуть і треба їм також дати можливість доїхати на роботу. Вже закінчується тендер і починаємо будувати тролейбусну лінію на Мальованку і другою складовою цього проєкту є лінія на Глибочицю. Це проект за грантові кошти, які ми отримали по кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку на закупівлю тролейбусів. Там передбачено дві тролейбусні лінії – Мальованка і Глибочиця.

- Програма реконструкції тротуарів у Житомирі – вона обмежилася кварталом навколо міської ради?

- Це не навколо міської ради, а центр міста. Це правда, і тут знову питання ресурсу.

- Збільшення фінансування на благоустрій, ремонт дворів та прибудинкових територій – збільшили?

- Якщо подивитися фінансування за минулі роки, то воно в декілька разів збільшене. Тільки в цьому році 23 мільйони виділено, в минулому приблизно така ж сума була.

- Запровадження системи одностороннього руху із мережею велосипедних доріжок – де в нас за п’ять років запровадили односторонній рух?

- Односторонній рух запровадили ніде, цей проєкт передбачав рух по Мануїльського (зараз Івана Мазепи – авт.) і Східній, але він буде працювати нормально, коли в нас буде йти по Київській і Грушевського односторонній рух. Тому поки що відклали цей проєкт.

- Доступне місто для людей з особливими потребами – я навіть обговорювати це не хочу: крім Михайлівської без тротуарів більше ніякої «доступності» немає, і пандуси – це профанація, ніхто за цим не слідкує.

- Я не кажу, що місто повністю доступне, але так також не можна казати, бо 90% об’єктів, які місто будує чи проводить реконструкцію, передбачають нормальну доступність. Можемо взяти той же ЦНАП, школи, садочки, які будуються – там є доступність, це по-перше. По-друге – зараз зроблена реконструкція покриття частини вулиці Великої Бердичівської і там тротуари понижені, є тактильна плитка.

- Так, про тактильну плитку ми навіть робили сюжет, коли на розі Бердичівської-Театральної її частина веде на середину перехрестя, а не на перехід, тобто плитку поклали «для красоти».

- Іноді й таке буває і це треба виправляти. Але ми розуміємо, що у нас в Житомирі є дві людини, які можуть проєктувати дороги. І тут дуже багато є нюансів, коли, наприклад, в гімназії №3 санвузол повністю зроблений для людей в інвалідному кріслі, а включити світло ця людина не може, бо по ДБН вимикач стоїть на висоті 1,7 метра. І треба іноді просто «включати мозок», щоб поставити датчик.

- Але під час реконструкції є технічний нагляд за виконанням проєкту, за це платять гроші. Хтось не виконав свою роботу?

- Будуть перероблювати.

- Про тактильну плитку на Театральній говорили ще рік тому й досі не переробили, а плитка навколо сітілайта на вулиці Небесної сотні лежить вже майже два роки.

Тактильна плитка навколо сітілайту на Небесної сотні, листопад 2018 року

Тактильна плитка навколо сітілайту на Небесної сотні, серпень 2020 року

КРАСИВИЙ ЖИТОМИР

- Відновлення та впорядкування обличчя міста за рахунок затвердження його архітектурної концепції: концепцію затвердили в 2016 році, але на «обличчя міста» це особливо не вплинуло.

- Вплинуло, багато фасадів «почистили», вивіски на Михайлівській повністю змінилися…

- А давайте сходимо на Хлібну…

- Хлібна – це окрема республіка.

- А так можна було?

- Не можна, але все ж реклама, яку зараз затверджує виконком, на 80-90% відповідає концепції. А по тій, яку самовільно розміщують, то є багато прикладів, коли виконком приймав рішення про демонтаж.

- Облаштування нових скверів та парків у кожному мікрорайоні міста – де з’явилися нові?

- На Крошні невеликий зробили, в центрі на Лятошинського зробили, на Польовій зараз дороблюємо. Не в кожному мікрорайоні облаштували, але ми рухаємося в цьому напрямку, і це правильно, що кожен мікрорайон міста повинен мати свій парк, сквер.

- На Крошні – це ви про проєкт бюджету участі, на якому піариться депутат Антон Ракович? А на Половій та Лятошинського сквери були й до цього, це не нові, а реконструкція старих.

- А ви вважаєте, що біля фонтану «Космонавт» не новий сквер? Там же був такий сквер, що ходити не можна було, навіть коляску не можна було провезти. Це фактично новий сквер. Зона відпочинку на набережній – це також новий сквер. На Лятошинського з’явився, на Корбутівці зараз зробимо.

- Далі – заборона розміщення зовнішньої реклами в центральній частині міста. Пам’ятаю, що на початку каденції ви активно виступали за заборону, але білбордів та сітілайтів в центрі й досі достатньо.

- Ми зняли з центра міста дуже багато бордів.

- А сітілайти залишилися, і їх наче стало ще більше.

- Сітілайти і малоформатну рекламу залишили, так, й сучасні екрани. Тобто, частково виконано.

- Реконструкція вулиці Михайлівської – це те, що в цьому розділі ви дійсно зробили. Скільки загалом витратили коштів?

- 12 чи 14 мільйонів, це на плитку, освітлення, фонтан, комунікації, лавочки.

- Там наче й спонсори вкладалися в реконструкцію.

- Так, частково лавочки та фонтан, де виділили кошти на обладнання.

РОЗУМНИЙ ЖИТОМИР

- Однозначно Житомир став розумнішим, давайте по пунктах.

- Створення молодіжного артцентру на базі кінотеатру «Жовтень».

- Концепт є, конкурс провели, поки що коштів немає. Зробимо Новий бульвар, тоді будемо робити «Жовтень».

- Відкриття в Житомирі «Українського дому» на вул.Бердичівська, 61 – відкрили. Створення Центрів «третьої освіти» для пенсіонерів та людей похилого віку – скільки людей до цього залучено?

- Центри працюють в бібліотеках, є комп’ютерні класи, до цього залучено близько 500 пенсіонерів.

- Підвищення рівня знань іноземних мов серед школярів за рахунок облаштування лінгафонних центрів – де вже є такі центри?

- Поки що лише в гімназії №3 та ліцеї №25, лінгафонні центри облаштовані за кошти міського бюджету.

ЗАМОЖНИЙ ЖИТОМИР

- Я добре пам’ятаю, що в 2015 році середня зарплата по Житомиру була еквівалентна 200 доларам, а зараз – приблизно 11 тисяч гривень, тобто 400 доларів. Якщо так порівнювати, то житомиряни стали в два рази багатші, але це статистика, а є реалії життя.

- Створення 3000 робочих місць за рахунок будівництва міського індустріального парку, якого досі немає…

- Ми створили більше робочих місць і не за рахунок індустріального парку. Ми надали земельну ділянку на Богунії підприємству «Ферпласт» і вони розширили виробництво, «Євроголд» створив додатково 400 робочих місць. «Кромберг енд Шуберт» вдалося затягнути в Житомир, бо вони обирали між Житомиром і Рівним. Так, підприємство не зареєстроване в Житомирі, але там працювали 3,5 тисячі людей, переважно – житомиряни. А щодо індустріального парку, то там вже почалися роботи.

- Хто почав будівництво на території індустріальному парку?

- Та ж фірма, з якою ми підписали меморандум (ТОВ «Житомирська меблева фабрика»). Три роки була судова тяганина з Міністерством оборони за землю й інвестор не хотів будувати, поки не закінчаться суди, і там ще у нього були свої проблеми.

- Розвиток Житомира, як центру промислової переробки сільськогосподарської продукції – що зроблено в цьому напрямку?

- Поки що нічого.

- Сприяння розвитку малого та середнього бізнесу через відкритість та прозорість тендерів і конкурсів, а на тендерах виграють одні й ті самі фірми…

- Я не згоден, конкурси є. І своїм розпорядженням (від 16 серпня 2016 року – авт.) я навіть зменшив до 50 тис. грн суму обов’язкових закупівель, щоб якомога більше йшло через тендер.

- Але деякі управління і департаменти просто публікують укладені договори без жодних тендерів. За цим ніхто не слідкує?

- Є різні процедури, які дозволяються чи не дозволяються державою, є різні ситуації. В окремих випадках заступник мав право взяти на себе відповідальність, якщо є доцільність, й проводити закупівлі без тендера на суму до 200 тисяч, але цю відповідальність брав на себе заступник.

- Розвиток інфраструктури міста за рахунок міжнародних грантів та фінансових програм.

- Житомир – на першому місці в Україні за кількістю грантових коштів на душу населення. Це грант СЕКО на теплокомуненерго, на утеплення садочків, на індивідуальні теплові пункти. Це гранти від GIZ на енергоефективність та інші роботи. Це грант від фонду FIP на будівництво двох тролейбусних ліній – на Мальованку та в Глибочицю. Це грант від Уряду Словенії на реконструкції головної каналізаційної станції водоканалу в розмірі 2,8 мільйона євро. Так що цей пункт виконаний і перевиконаний в рази.

- Будівництво електростанції для комунальних підприємств міста – є?

- Будується. По одній ТЕЦ вже є майданчик, свайне поле, фундамент заливається й 11 вересня приїде обладнання. Одна теплоелектростанція буде виробляти 1,3 МВт, а друга – 2,3 МВт.

- І останній пункт в цьому розділі й у вашій передвиборчій програмі-2015: зменшення рахунків на тепло і воду за рахунок модернізації водоканалу та теплокомуненерго. Модернізація йде, а рахунки лише збільшуються.

- В тарифі водоканалу є вартість електроенергії, це приблизно 40-50% платіжки, є інші складові, зокрема – заробітна плата, яка зростає. Зменшувати платіжку можна за рахунок зменшення втрат і за рахунок зменшення споживання електричної енергії, яке зменшиться після реконструкції водоканалу на 30-35%. І вже за цей рік ми зменшили споживання електроенергії на 12 мільйонів гривень. Але електроенергія дорожчала. І другий момент – у нас на місто підіймалося за добу 75-77 тисяч кубів води, кошти ми отримували за 33-35 тисяч кубометрів. Зараз ми отримуємо стільки ж коштів, але витрачаємо на місто 50-55 тис. куб.м, тобто на 20 тисяч кубів за добу ми вже зменшили втрати водоканалу і це також кошти, за рахунок яких розвивається водоканал.

- Так, водоканал модернізується, але сума в платіжках не зменшується, а навпаки – зростає.

- При такому рості вартості електроенергії й інших складових у нас платіжка за воду була б вже набагато більше. Давайте пригадаємо, що вартість води 7-8 років тому була в Новограді-Волинському, Малині, Бердичеві і Житомирі приблизно однакова, і порівняємо зараз, коли збільшилися заробітна плата, подорожчали реагенти та електроенергія. Ви знаєте, яка вартість води зараз в Новограді-Волинському чи в Бердичеві?

- Ви – мер Житомира й обіцяли житомирянам, їм немає різниці, яка зараз вартість води в Бердичеві чи Новограді-Волинському.

- Так, їм немає різниці, але там вартість води зараз на 60% більша, ніж в Житомирі, і ми б мали таку вартість зараз – плюс 60%.

- Ви обіцяли зменшення, а тепер хвалитесь тим, що не збільшили на 60%? Тобто, обіцяли те, що не могли виконати?

- Я не обіцяю те, що не можу виконати, я виконую все те, на що я маю вплив. На вартість електроенергії чи збільшення мінімальної заробітної плати я не впливаю.

МАЙБУТНІ ВИБОРИ: КОМАНДА, КОНКУРЕНТИ ТА ВОРОГИ

- Слоган вашої програми – «Змінимо місто разом», разом з ким? Бо жоден з ваших заступники, призначених в 2015 році, зараз в міській раді не працює.

- Мабуть, це про ефективність.

- Не про команду?

- Команда – це люди, які збираються для того, щоб разом зробити якусь справу, реалізувати якийсь проєкт. Під час реалізації проєктів команда може змінюватися, і я вдячний кожному, хто був (в команді), за цей досвід, за те, що вони дали мені, і, сподіваюся, я щось дав їм. Команда – це точно не стала величина, якщо ми говоримо про проєкти. Якщо хтось з команди не дотягує – його треба замінювати.

Заступники мера Житомира у 2016 році (зліва направо): Олексій Ясюнецький, Матвій Хренов, Олександр Фещенко, Дмитро Ткачук

- Може це проблема з підбором кадрів?

- А що, в нас є просто необмежена кількість спеціалістів, які хочуть щось зробити?

- Це до мене питання? Я не мер і не обіцяла людям покращення п’ять років тому.

- Відчувають люди покращення чи ні – вони скажуть при голосуванні: якщо вони вважають, що ні, то вони не проголосують, і це буде абсолютно нормально.

- На ці вибори ви йдете з новою партією і з новою командою, в яку зібрали людей з різних партій, наприклад – Олександр Ракович, який був обраний в міську раду від Радикальної партії, Тетяна Онопрієнко, яка обиралася від «Батьківщини», Віктор Брокарєв, обраний від «Свободи». Які критерії відбору були?

- Ми іноді дуже спрощуємо ситуацію, я, наприклад, проти того, щоб на рівні міст чи громад були партійні вибори, бо тут не може бути партійної ідеології, якщо ми кажемо про місто, про реалізацію якихось проєктів. А іноді політична команда, в яку входить депутат, дає з Києва вказівку не голосувати, причому не пропонуючи ніякої альтернативи, просто не голосувати. Коли, наприклад, «Батьківщина» за день до голосування отримує команду не голосувати за бюджет, за який їх депутати на комісіях голосують, вносять правки, пропозиції. І коли ми кажемо, що хтось був в якійсь політичній партії, то на рівні міста – це просто смішно.

- Тобто партія «Пропозиція» - аполітична, й взагалі не партія, а проєкт під вибори?

- Ми на з’їзді заявляли, що не будемо навіть пропонувати людям ідеологію. Ми пропонували програму, яку можна потім відслідкувати й відповісти за її реалізацію чи не реалізацію. Основна задача партії «Пропозиція» - це захист інтересів місцевого самоврядування. Коли в тебе три тижні арештовані рахунки теплокомуненерго – тобі не до політики, люди зарплату не отримують, а потім тебе звинуватять в тому, що не підготовлений до опалювального сезону.

- Щодо вашого рейтингу перед виборами – який він зараз?

- Хтозна.

- Ви не робили опитування, традиційні передвиборчі «заміри»?

- Дивіться, можна вийти в людей запитати, а ще краще – провести опитування у своєму штабі й кожного разу будуть різні результати. Якісна соціологія зараз напередодні виборів коштує приблизно 10 тисяч доларів і ми таку соціологію не проводили.

- Немає грошей чи не хочете знати результат?

- Вважаю недоцільним зараз витрачати на це кошти.

- Хто ваші головні конкуренти на цих виборах?

- Я вже колись казав – я сам.

- Свою впевненість у власній перемозі у відсотках можете оцінити?

- Все буде нормально.

- А в цифрах?

- Не хочу казати.

- Буде другий тур виборів мера?

- Я вважаю, що буде.

- Якщо припустити, що ви вийдете в другий тур, то з ким вам було б зручніше там змагатися?

- Та все одно, немає різниці. Ми можемо перебирати різні варіанти – з жінкою чи з чоловіком, з представником тієї політичної партії чи іншої. Другий тур для того і є, щоб люди визначили, хто в цей тур ввійде, визначать – тоді будемо бачити.

Реклама кандидата Сергія Сухмолина перед другим туром виборів мера, листопад 2015 року

- Зараз деякі люди, які були в вашій команді на виборах-2015, перейшли в інші партії, в штаби конкурентів. Це вплинуло на ваші особисті стосунки з ними?

- Абсолютно ні. До цього ми говорили про команду і ті люди, які були в той час в команді, у них абсолютно нормальні моральні принципи. Вони обрали собі такий шлях, вони хочуть довести собі і людям, що вони можуть.

- Останнє запитання – за п’ять років на посаді мера багато ворогів нажили?

- Трошки є (зітхає). Були різні ситуації, мене навіть обіцяли підірвати реально серйозні люди, чи зробити якісь інші речі. Різні ситуації були, але, в принципі, я завжди знаходив потім з ними спільну мову й мав можливість переконати, що наше рішення було правильним.

- Погрози в реалізацію не переходили?

- Ні, тому що у мене там особистої вигоди ніякої не було, а вони потім пішли на ті умови, які місто виставило.

- Можете назвати, хто це був?

- Некоректно, вони інвестують в Житомир, тому я не хочу (сміється). Було два таких випадки, це дві різні компанії, назви не скажу.

Тамара Коваль, редактор Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: Сухомлин  
Матеріали по темі