Інтерв'ю

Інтерв’ю з мером Житомира про незавершені минулорічні проєкти, плани на 2020 рік, місцеві вибори та велику політику

16 січня 2020, 10:54

Традиційне січневе інтерв’ю з мером Житомира про те, що вдалося чи не вдалося зробити у минулому році та про плани на новий рік. Цього разу також багато говорили про місцеві вибори, адже п’ятирічна каденція Сергія Сухомлина на посаді мера має закінчитися восени 2020 року, але це не точно. Що завадило втілити плани, озвучені в січні 2019 року, як будуть витрачати кошти міського бюджету в 2020 році та чи збирається Сергій Сухомлин знову позмагатися за мерське крісло – читайте в інтерв’ю Житомир.info.

Що завадило зробити все заплановане на 2019 рік

- В планах на 2019 рік було світлодіодне освітлення міста – до весни збиралися встановити 2100 світильників.

- А встановили 7,5 тисяч світлодіодних світильників. Проєкт освітлення майже завершений, ще залишилися освітити частину шкіл, дитячі садочки і лікарні, й тоді буде все. На освітлення ми проводили міжнародний тендер, за умовами якого компанія-переможець поставила в Житомир ліхтарі, наше комунальне підприємство «Міськсвітло» разом із підрядником їх встановлювало. А постачальнику ми маємо впродовж чотирьох років виплачувати приблизно 6,5 млн грн на рік за ці ліхтарі. Річна економія на оплаті за електроенергію по цьому проєкту становитиме приблизно 4,5 млн грн, фактично ми доплачуємо лише 2,5 мільйони гривень за рахунок бюджету. Тобто, ми взяли на 4 роки безвідсотковий кредит в гривнях без будь-якої передоплати.

- Також в проєктах був ЦНАП, який до кінця минулого року мали відкрити в приміщенні Корольовської районної ради, але так і не відкрили.

- Тут трошки не коректно звинувачувати міську владу, бо свою частину ми повністю виконали, і в листопаді у нас вже була декларація готовності об’єкту. У вересні Міністерство соціальної політики мало провести тендери й поставити нам меблі та обладнання для цього ЦНАПу: один тендер зірвався, другий не провели, потім кошти зняли, і на даний момент ні меблі, ні оргтехніку в цей ЦНАП не поставлено. Місто повністю виконало свої обов’язки, ми показували новому міністру соцполітики, що ЦНАП повністю готовий до роботи.

- Коли все ж таки відкриють ЦНАП, які прогнози?

- Це залежить від Міністерства соціальної політики. Після візиту міністра ми їм написали листа, якщо вони нам назвуть якийсь термін щодо поставки меблів та техніки – будемо чекати, бо це кошти, близько 10 мільйонів гривень. Якщо ні, то будемо розглядати питання на сесії й закуповувати за власні кошти, щоб це приміщення не пустувало, і житомиряни могли отримувати послуги.

- Також обіцяли почати реконструкцію під ЦНАП приміщення Богунської райради, але так і не почали.

- Ми провели тендер, визначили переможця, зробили проєкт, провели експертизу, все зробили і чекали кошти від Мінсоцполітики: на Житомир було розписано 15 млн грн. Але Уряд зняв всі ці кошти, бо на кінець року в державному бюджеті не вистачало грошей, і ми не змогли приступити до реалізації цього проєкту.

- На набережній в парку роботи тривають і досі, тобто теж не вклалися у заплановані строки?

- Скажу чесно – коли була нормальна погода і було фінансування, то на цьому об’єкті працювало максимум 5-6 людей. У мене в кабінеті є відео з камер і можна було дивитись скільки там людей кожен день працює. Але підрядник (фірма «Фаворит ОТП», яка належить Жанні Розенблат – авт.) в той час, влітку, активно займався будівництвом спортивних і дитячих майданчиків по місту Житомиру. І ще вони не дуже вірили, що будуть кошти з Державного фонду регіонального розвитку і грант від Європейського Союзу. Коли наприкінці вересня вони побачили, що кошти є, то з жовтня на об’єкті працює щодня 30-45 людей.

- Є якісь штрафні санкції за невиконання строків, прописаних в договорі?

- Так, штрафні санкції передбачені, але я не управління капітального будівництва й не можу брати на себе відповідальність і говорити, які саме санкції. Згідно законодавства.

- На те, що дитячий садочок №32 буде введений в експлуатацію мер в січні 2019 року давав 99%.

- Я казав про відкриття і 99% за умови, що в нас буде державне фінансування на цей садочок. Кошти на нього ми отримали від держави лише восени, в жовтні. Зараз там йдуть роботи і, я думаю, за кілька місяців, садочок буде готовий.

- Можемо розраховувати на відкриття у березні?

- Я не буду називати дати, бо зараз все дуже швидко змінюється. Я так само казав, що ми почнемо будувати Палац спорту, на який Житомир отримав 30 млн грн з держбюджету: ми провели міжнародний тендер, пройшли багато процедур по Антимонопольному комітету та всім іншим, а потім Кабмін зняв всі кошти, в тому числі й по Палацу спорту.

- Тобто на найближчий час про Палац спорту можемо забути?

- Я так не сказав би, ми зараз працюємо з Міністерством молоді та спорту, і в березні воно буде розглядати фінансування на 2020 рік, де закладається 150 мільйонів на палаци спорту по деяким містам. Я думаю, що Житомир має всі шанси потрапити в цей перелік.

- Також ви на початку минулого року розповідали про початок будівництва ТЕЦ з італійським обладнанням.

- На даний час робочий проєкт по цій ТЕЦ зроблений, обладнання вже італійським підрядником виготовляється, це компанія Uniconfort та світовий лідер по виробництву турбін компанія Turboden. На наступній сесії ми будемо розглядати виділення коштів на співфінансування по цьому проєкту для приміщення і фундаменти для ТЕЦ, і з весни вже починаються роботи по будівництву.

- Де буде знаходитись ця ТЕЦ?

- Якщо я не помиляюся, то це район «Гормолзавод».

- А що зі сміттєпереробним заводом, який також мав бути побудований до кінця 2019 року?

- Коли ми на сесії голосували за виділення земельної ділянки і підписували з інвесторами угоду, це було наприкінці 2018 року, то компанія брала на себе зобов’язання за два роки побудувати і ввести в експлуатацію цей завод. Навесні минулого року з’ясувалося, що на цій земельній ділянці колись проводились археологічні розкопки. І тоді, щоб не зупиняти проєкт, нам потрібно було пройти дві сесії, щоб розділити цю земельну ділянку й 2,7 га залишити під будівництво. Компанія-підрядник зробила робочий проєкт, була довга процедура комплексної експертизи в Міністерстві екології, яка займає майже півроку, підрядники отримали позитивні висновки. Також провели громадські слухання, замовили і зробили передоплату на обладнання і в грудні вже готові були починати роботу. Але закладення фундаменту в зимовий період значно здорожчує будівництво, тому роботи інвестори планують почати вже в березні. І в них є ще рік, щоб виконати свій інвестиційний договір.

- Минулого року планували виділити 40 мільйонів на ремонт доріг і очікували таку ж суму отримати з дорожнього фонду. Скільки фактично витратили на дороги?

- Минулого року на дороги ми витратили набагато менше, бо частину коштів зняли і тримали в резерві: не знали, чи на кінець року дадуть з державного бюджету субвенцію на зарплати медичним працівникам і освітянам. Ми виконали капітальних ремонтів приблизно на 25 мільйонів і більше 30 мільйонів використали на поточний ремонт. За рахунок дорожнього фонду була зроблена вулиця Параджанова, частина вулиці Велика Бердичівська і частина вулиці Корольова.

- Ще збиралися докупити автобуси, бо із запланованих 40 придбали лише 17. Й ви казали, що нові автобуси куплять у разі наявності фінансових ресурсів, які, зокрема, можуть надійти від продажу готелю «Житомир». Готель продали…

- Але 60 мільйонів від продажу пішли на виплату заробітної плати освітянам і медичним працівникам замість тих коштів, які повинна була надати держава.

- Нові автобуси і цього року не дочекаємося, чи вони таки будуть?

- Цього року будуть тролейбуси. На цей рік ми не плануємо купувати автобуси.

- І одне з болючих на сьогодні питань – «Картка житомирянина»: видачу карток, з ваших слів, мали почати в лютому минулого року.

- З лютого й почали: за лютий-березень житомиряни отримали 3,5 тисячі карток. На той момент Ощадбанк виготовив майже 12 тисяч карток, але люди просто їх не забирали, бо не розуміли, навіщо вони їм потрібні. І вже починаючи з літа пішла інформаційна кампанія й люди потрошку почали забирати картки. Всього було виготовлено 32 тисячі карток, які зараз Ощадбанк видає.

- Взагалі дуже дивна ситуація з інформаційними кампаніями, які стосуються транспорту, і нещодавнє подорожчання проїзду це наочно продемонструвало.

- Тут ви абсолютно праві, це повний провал з точки зору інформаційної кампанії і роз’яснювальної роботи. Коли приймалося рішення (про нові тарифи та способи оплати –авт.) треба було збирати і водіїв приватних маршруток, і кондукторів, проводити навчання й проводити роз’яснювальну роботу серед населення.

- Але ж час був: проєкт рішення про підвищення вартості проїзду оприлюднили ще в червні, рішення ухвалили на початку грудня. Що заважало?

- Нічого не заважало, але іноді чудові реформатори вважають, що якщо вони знають, як це робиться, то це все дуже легко зрозуміти й іншим. Але так не виходить.

- На мою думку, якби мер вважав це дійсно дуже важливим питанням, то він міг би втрутитися в роботу будь-яких чудових реформаторів.

- Не втрутився, бо вважав, що цієї проблеми не буде і достатньо тої інформації, яка була. Так, є прорахунок і достатньо серйозний, будемо з цього приводу проводити брифінг.

- До речі, бачила інформаційний бюлетень зі звітом про роботу мера, наклад 30 тисяч примірників. Може, краще було б роз’яснення по транспорту надрукувати?

- Абсолютно підтримую. Можливо, це було б не краще, бо звіт теж треба робити, але точно треба було роздрукувати пам’ятку й кинути в кожну поштову скриньку.

Плани на 2020 рік по об’єктах та бюджету

- Які плани у міської влади на 2020 рік – рік виборів?

- А хто сказав, що це рік виборів? Можливо, вибори будуть в 2021 році. У Верховній раді зараз є закон про децентралізацію, який передбачає зміни до Конституції. У прикінцевих положеннях там чітко сказано, що вибори відбудуться через 90 днів після внесення змін в Конституцію. І ще не відомо, які ці вибори будуть: чи тільки місцевих рад і органів місцевого самоврядування, чи Верховної ради. Побачимо, що запропонує Верховна рада.

- Це очікування вас засмучує чи радує?

- Мене радує, що в законопроєкті скорочений термін перебування на посаді міського голови: каденція – 4 роки. Мені це сподобалося.

- Давайте повернемося до планів на поточний рік і бюджету розвитку. Наскільки я пам’ятаю, на сесії 18 грудня майже весь бюджет розвитку на цей рік розподілили, залишилося менше 50 млн грн.

-Дійсно, в бюджеті розвитку коштів залишилося небагато, але ми закладали в бюджет песимістичний сценарій, якщо ж взяти бюджет на 2019 рік, то ми його перевиконали в цілому більш ніж на 100 мільйонів. Я думаю, що і в цьому році буде перевиконання, може, не таке велике, як в 2019-у, але деякі проєкти вдасться завершити й деякі нові зробити, все буде нормально.

- Хочу уточнити – минулорічний бюджет перевиконали в тому числі й за рахунок продажу готелю «Житомир» за 60 мільйонів?

- В тому числі так.

- Але ж на поточний рік не планується продаж таких великих об’єктів?

- Не планується, але розраховуємо на трохи більший дохід в бюджет міста від ПДФО, може, буде трохи більше від єдиного податку. І ще кожен рік збільшуються надходження до бюджету за рахунок податку на нерухомість – це додаткові 10-15 мільйонів гривень. Водночас є дуже багато викликів і загроз: зараз Верховна рада хоче розглянути зміни до Бюджетного кодексу і дати пільгу Укрзалізниці по сплаті податку за землю, а це близько 24 мільйонів у бюджеті міста. В цьому році нам треба обов’язково передбачити в бюджеті співфінансування на будівництво ТЕЦ, де будуть грантові кошти від Швейцарського уряду. Друге питання – це дороги: ми вже заклали в бюджет на поточний ремонт доріг 60 мільйонів гривень, це в два рази більше ніж в минулому році.

- Може, краще робити капітальний ремонт, а не поточний?

- Зараз змінилися ДБНи і поточний ремонт фактично може бути капітальним. Якщо раніше поточний ремонт – це були «латки», коли фрезерувався шматочок дороги, то зараз поточний ремонт можна робити від бордюру до бордюру, із заміною каналізаційних люків і колодязів.І ми запланували такий ремонт на декількох центральних вулицях.

- Давайте більш конкретно про об’єкти, які заплановано зробити в 2020 році.

- Якщо буде фінансування (з держбюджету), то продовжимо реконструкцію набережної – друга черга з реконструкцією човнової станції.Також ми будемо зараз виставляти на голосування житомирян три великі проєкти по бюджету участі: дитячий «Експериментаніум» в приміщенні кінотеатру «Космос» на Польовій; реконструкція Старого бульвару; реконструкція Нового бульвару.

- Яка сума виділяється на реалізацію цих проєктів?

- Сума на кожен з цих проєктів приблизно однакова – в бюджеті на це закладено близько 18 мільйонів гривень.

- Розкажіть коротко про кожен з проєктів, що він передбачає?

- «Експериментаніум» - це капітальний ремонт приміщення кінотеатру «Космос», благоустрій території навколо нього і обладнання для його повноцінного функціонування. Житомиряни могли бачити «Експериментаніуми» в Києві чи Одесі, це таке місце, де дитина може «загубитися» на пів дня, бо там дуже цікаво. Старий бульвар – це реконструкція, Новий бульвар – це облаштування сучасного громадського простору із системами безпеки, з реконструкцією фонтану. На Новому і Старому бульварах у вихідні дні багато житомирян і треба розширювати зону вулиці Михайлівської, її вже стало замало. Треба робити реконструкцію майдану Корольова, Нового бульвару, щоб люди могли з Михайлівської перейти через майдан Корольова на Новий бульвар, Старий бульвар, відвідати парк Гагаріна й реконструйовану набережну.

- Про реконструкцію майдану Корольова говорив ще мер Володимир Дебой, тоді сподівалися на співфінансування з обласною владою.

- Ми чекаємо, коли обласна рада готова буде долучитися до цієї реконструкції. І якщо вона піде на співфінансування, то це чудово. Також це можуть бути державні кошти – фонду регіонального розвитку чи фонду соціально-економічного розвитку, якщо буде ініціатива народних депутатів від Житомира. Ми поки що працюємо над цим питанням.

- Довжина Нового і Старого бульвару різна, фонтан тут один, а там – три, але сума коштів на проєкти однакова?

- Сума, яка закладається в бюджеті участі по положенню – це 1% від дохідної частини власних надходжень. Якщо треба буде дофінансувати чи сума буде меншою – нічого страшного. Можливо, ці проєкти будуть відрізнятися на кілька мільйонів, я зараз не готовий це сказати. По Старому бульвару проєкт є, зараз робиться його коригування. І там не треба робити нічого кардинально нового, лише замінити комунікації, зробити нормальний благоустрій, озеленення та освітлення, встановити камери системи безпеки. Також треба зробити повну реконструкцію фонтанів без кардинальної зміни їх вигляду, бо свого часу цей проєкт отримав державну премію, і ми точно не хочемо нічого змінювати в історії цього парку.

- А в самому парку планується якась реконструкція?

- Ми взагалі плануємо робити лише перший та другий бульвар, а третій поки не чіпати, бо він пов'язаний з будівництвом Палацу спорту. Коли буде остаточне рішення щодо його будівництва чи не будівництва, лише після того будемо вирішувати питання реконструкції третього бульвару і що робити з атракціонами, щоб вони не заважали, а доповнювали проєкт Палацу спорту. А щодо «клєтки», то є один проєкт, і в п’ятницю (17 січня) у нас буде відомий архітектор, він подивиться. Я поки що не хочу про цю ідею говорити.

- Можете сказати хоча б в якому напрямку ідея?

- Музей.

- Ще є якісь проєкти в планах на 2020 рік?

- Будемо продовжувати робити спортивні майданчики, плануємо зробити поле біля школи №28 на Крошні. Також є проєкти по благоустрою прибудинкових територій і в бюджеті вже заклали близько 24 мільйонів гривень.

- Благоустрій буде централізовано робитися чи гроші віддасте ОСББ й управляючим компаніям?

- Гроші підуть через комунальне підприємство, яке буде проводити роботи, набирати підрядників.

- Адреси вже визначили чи депутати «розбиратимуть» кошти на свої округи?

- Так згідно нового Виборчого кодексу вже округів немає. Якщо раніше депутат дуже добре працював у своєму окрузі, всі його там знали й були великі шанси переобратися, то по новому Виборчому кодексу йому треба мати гарну підтримку не в одному, а десяти округах. Місцеві вибори вже будуть проходити по новому.

Майбутні вибори: власна партія, конкуренти, рейтинги та велика політика

- Новий Виборчий кодекс не змінює правила обрання мерів, ще й заставу для кандидатів збільшили майже до 400 тис. грн, можливо, претендентів буде не 16, як в 2015 році.

- Тут ніхто не скажи краще це чи ні, коли менше кандидатів. Іноді краще, щоб було 50 кандидатів, це розпорошує опозицію.

- Ви вже партію собі на вибори підібрали?

- Ми працюємо над цим.

- Створите власну? Свого часу мер Віра Шелудченко йшла на другу каденцію з партією «Рідне місто», можливо, у вас буде партія, наприклад, «Мій Житомир»?

- Я вам скажу, що навіть партію «Рідне місто» в свій час я створював (сміється), тому досвід створення партії в мене є. Мені цікава не просто партія, а проєкт, який буде представляти місцеве самоврядування, а мер може йти і як самовисуванець, це набагато простіше, ніж балотуватися від партії.

- Якщо у мера не буде своєї фракції, то немає сенсу.

- Так і зараз у мера фактично немає своєї фракції.

- Але ж БПП нікуди не ділась: як була найбільша фракція в міській раді, так і залишилася. (у фракції БПП після виходу Пучича та Фурлета 9 депутатів – авт.)

- Але вона точно не має контрольного пакету голосів. І взагалі я говорю про інше: ми з мерами інших міст збиралися минулого року декілька разів і була ініціатива деяких мерів по створенню партії, яка б представляла місцеве самоврядування. Це потрібно, бо в нас немає Муніципального кодексу, де були б прописані відносини центральної влади і місцевого самоврядування. Наприклад, парламент приймає рішення по податках чи Кабмін приймає рішення по зменшенню тарифів, і це ніяк не компенсується за рахунок державного бюджету чи перерозподілу ставок податків. Так, як було з ПТУ чи зі скасуванням пільгової ціни на електроенергію для електротранспорту. Після скасування пільгового коефіцієнту 0,25 на електроенергію дотація для ТТУ з 8-10 млн грн на рік значно зросла, у Житомирі минулого року дотація для трамвайно-тролейбусного управління була 140 мільйонів. На фінансування ПТУ за чотири роки ми витратили 400 мільйонів гривень. За ці гроші могли б зробити багато доріг в Житомирі чи побудувати чотири нові школи. Немає чітких правил гри між центральною та місцевою владою.

- Що треба, щоб ці правила з’явилися?

- Треба чітко прописаний кодекс, в якому будуть встановлені відносини між місцевим самоврядуванням і центральною владою. Це можливо, якщо якась політична сила у Верховній раді буде представляти місцеве самоврядування. Або взагалі нам треба відмовитися в Україні від інституту президента і створити парламентську республіку з двопалатним парламентом.

- Ця ідея у вас з’явилася після останніх президентських виборів?

- Ні, це абсолютно не нова ідея. Я почав про це думати з 2006 року. Всі пам’ятають, коли на виборах Україну ділили на сорти, і кожна політична сила на наступних виборах ділить українців чи по мові, чи по іншим критеріям.

Фото з інтернету

- Так ваша політична сила на останніх виборах теж не була винятком.

- Я ж не заперечую. Це вигідно для того, щоб згуртувати своїх виборців, зробити «електоральне ядро» партії, це технології. У двопалатному парламенті була б палата депутатів, які прийшли від політичних сил і мають право реалізовувати свої виборчі програми. Друга палата парламенту має бути сформована так, щоб представляти всі регіони України. І тоді ми зможемо отримати конструкцію, яка не дозволить розривати, розділяти країну, бо регіональна палата не буде голосувати та затверджувати подібні рішення партійної палати, і це буде утримувати політичні партії від популізму.

- Кого ви бачити своїми конкурентами на виборах мера?

- В Житомирі є сильні кандидатури, які можуть позмагатися за цю посаду.

- Можете назвати прізвища?

- Наприклад, голова місцевої організації «Опозиційної платформи – За життя» Леонченко Наталія Петрівна. Я впевнений, що вона піде на вибори, і це абсолютно правильна позиція, навіть для того, щоб отримати вищий партійний рейтинг, треба виставляти кандидата в мери від політичної сили. Також будуть представники від «Батьківщини», від партії Зеленського. Я не знаю прізвищ кандидатів, думаю, що вони ще самі не вирішили, хто це буде. Партія «Слуга народу» має велику електоральну підтримку в Житомирі і її кандидат може абсолютно нормально змагатися і перемагати на цих виборах.

- Не залежно від особистості?

- Як показали парламентські вибори – так (сміється). Але я нічого (поганого) не хочу сказати про представника від Житомира Ігоря Герасименка, я просто вражений його працездатністю. Житомиряни поки що не бачать цих проєктів, але деякі вже «на виході», деякі скоро будуть, це класні проєкти для міста Житомира.

- Ви вважаєте цього нардепа від Житомира кращим за попереднього?

- Ще мало часу пройшло. Завдяки попередньому депутату (Бориславу Розенблату) ми також багато коштів отримали для Житомира: на медичне обладнання для лікарень, на будівництво дитячих майданчиків. Я не думаю, що зараз представники «Слуги народу» будуть просто роздавати кошти на округи, бо вони заявляли, що це – підкуп виборця. Але Ігор Герасименко працює по таким проєктам, які можуть дати перспективу Житомиру. І я знаю, скільки він минулого року приклав зусиль, щоб ми отримали більше 10 мільйонів гривень на зарплати медичним працівникам, щоб з фонду соцекономрозвитку нам виділили 12 мільйонів гривень на дороги, щоб ми могли розрахуватися з компанією «Автомагістраль» за зроблені роботи. Також він багато робить щодо відстоювання перспективного плану об’єднання громад навколо Житомира.

- Можемо сподіватися, що до Житомира приєднається ще якась приміська громада?

- Ця влада хоче завершити процес децентралізації і пішла на конкретні кроки по опрацюванню перспективних планів громад: думаю, буде рішення Верховної ради по об’єднанню тих, хто добровільно не об’єднався. Я не можу ще точно сказати, яка громада приєднається до Житомира, але ми б хотіли, щоб приєдналися Глибочиця і Левків, бо проєкт аеропорту з ними межує й це вихід на окружну дорогу, де буде розвиватися логістична інфраструктура. Можливо, приєднається Іванівка, бо там частина, Соколовський масив, хоче приєднання до Житомира, люди не раз приходили з такою пропозицією. Там немає великих бюджетних доходів, це буде повністю дотаційна територія. Але в 2020 році Житомир має заплатити близько 120 мільйонів реверсної дотації – поверне кошти зі свого бюджету в обласний і державний бюджет, бо в нас дохід на душу населення вищий, ніж в середньому по Україні. Кожна нова людина, зареєстрована в Житомирі, зменшує цю суму на 1 тис. грн на рік, тобто додаткові 5-10 тисяч населення в Житомирській ОТГ – це зменшення на 5-10 мільйонів реверсної дотації, гроші залишаться в міському бюджеті.

- Приєднання «багатої» Оліївки Житомиру не вигідне?

- Ми б ще готові були заплатити за це приєднання (сміється), але вона ж «багата» і Житомир їй не потрібен. І їм дуже зручно, коли 300 дітей ходять в житомирські дитсадки, сотні дітей навчаються в школах Житомира, а вони за це не платять і це їм дуже зручно.

- Повернемося до виборів – заміряли свій рейтинг?

- Заміряв (сміється).

- І який він?

- Не буду казати, я це робив не для того, щоб давати результати засобам масової інформації. І я ще не сказав, що ми підемо на ці вибори.

- А рік тому ви казали, що готові балотуватися.

- Я чекаю голосування закону про зміни до Конституції, бо якщо він буде прийнятий в такому вигляді, як є зараз, то йти боротися і вигравати, і бути мером чергової ОТГ – для мене це не цікаво, бо це буде «ручне управління» мерами і головами ОТГ з боку префектів. Наприклад, ми проголосували за пільговий проїзд пенсіонерів – 3 гривні, а префект вважає, що ми порушили конституційні права пенсіонера на пільги і мер може бути відсторонений від посади, а префект просто призначить управляючого. І під порушення Конституції чи прав конкретного громадянина можна підвести безліч рішень. Так, я вважаю, що префекти потрібні, і у них повинно бути право призупиняти акти місцевого самоврядування – рішення сесії чи органу виконавчої влади, бо зараз ці функції забрали, фактично, з прокуратури. Це потрібно, але не в такому вигляді, бо зараз у повноваження префекта є дуже багато загроз для місцевого самоврядування: він може зупинити дію будь-якого рішення сесії чи виконкому, а відповідальності за такі дії у нього немає. Якщо громада після його рішення втратила податки, чи втратила інвестора – відповідальності у префекта немає.

- Після внесення змін до Конституції можна знову у вас запитати, чи будете балотуватися?

- Так, звичайно.

Тамара Коваль, редактор Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: Сухомлин  
Матеріали по темі