У Житомирі 28 жовтня попрощалися з двома захисниками: військовослужбовцем ЗСУ Віталієм Сагайдачним, який герлїчно загинув під час захисту Батьківщини понад рік тому, та нацгвардійцем Іваном Давидовим – воїн на щиті повернувся до рідного міста через 5 місяців після загибелі.
Про це повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
Сагайдачний Віталій Сергійович (26.02.1985 — 08.10.2025 рр.)
Віталій Сергійович народився 26 лютого 1985 року у м. Житомирі. Тут минули його дитинство та юність, тут він навчався, здобував освіту, працював і будував свої життєві плани.
Повну загальну середню освіту здобув у Житомирській загальноосвітній школі № 17, нині — Ліцеї № 17. Згодом закінчив Житомирський державний технічний університет, нині — Державний університет «Житомирська політехніка», де навчався за напрямком «Інженерна механіка» та здобув спеціальність «Металорізальні верстати та системи».
Працював на житомирському підприємстві АТ «Житомирські ласощі» наладчиком виробничої лінії. Колеги та друзі знали його як товариську, відповідальну людину, яка вміла організувати роботу, знаходити рішення та впевнено діяти в різних ситуаціях.
У квітні 2025 року Віталій Сагайдачний став до лав Збройних Сил України, щоб зі зброєю в руках захищати рідну землю від російських окупантів. Він сумлінно виконував військовий обов’язок, виявляв упевненість і витримку навіть у складних обставинах.
8 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, Віталій Сагайдачний героїчно загинув.
Лише через рік воїн на щиті повернувся до рідного Житомира...
У скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими...
Вічна пам’ять і слава Герою!
Давидов Іван Васильович (04.04.1972 — 21.05.2026 рр.)
Іван Давидов народився 4 квітня 1972 року у м. Житомирі. Навчався у ЗОШ № 7, яка нині є Ліцеєм № 7, згодом здобув професію наладчика взуттєвого обладнання у ВПТУ № 17 та професію оператора склоформувальних машин у ПТУ № 8. У 1990 році проходив строкову військову службу.
Упродовж життя Іван Васильович працював на різних підприємствах Житомира, зокрема на підприємстві «Житомирські ласощі» та взуттєвій фабриці «Крок». Із 2018 року працював слюсарем-сантехніком у КП «ВЖРЕП-15».
Де б він не працював, його поважали й цінували за відповідальність, сумлінність і доброзичливість.
Іван Васильович був людиною із великим серцем і золотими руками. Умів практично все: ремонтувати, лагодити, будувати, давати лад домашнім справам. Він не чекав, поки його попросять про допомогу, — завжди був готовий підтримати тих, хто цього потребував. Його щирість, чуйність і готовність прийти на допомогу залишили добрий слід у серцях багатьох людей.
Особливе місце в його житті посідала родина. Він любив і шанував батьків, був відданим братом, турботливим чоловіком і батьком. Для рідних він був опорою, людиною, на яку можна було покластися. У вільний час любив переглядати історичні фільми.
У січні 2026 року Іван Васильович став до лав Національної гвардії України, аби захищати Батьківщину від російських окупантів.
21 травня 2026 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, Іван Давидов героїчно загинув...
Лише через п'ять місяців після загибелі захисник повернувся на щиті до рідного Житомира...
У скорботі дружина, діти, брат, рідні, близькі та побратими...
Світла пам'ять і вічна слава Герою!
Нагадаємо, 26 жовтня в Житомирі попрощалися із 43-річним військовослужбовцем Сергієм Янчевським, який став на захист України з перших місяців повномасштабного вторгнення рф, виконував військовий обов’язок у Новомихайлівці, Білогорівці та інших гарячих точках, а з червня минулого року служив у ремонтно-відновлювальному полку.
Як повідомляв Житомир.info, 23 жовтня до Житомира на щиті повернулися двоє захисників – Юрій Сливканич та Андрій Перестюк. Обидва чоловіки цьогоріч стали до лав ЗСУ та служили в інженерних підрозділах.
