Дмитро Косатий – український десантник, військовослужбовець 199-го навчального центру ДШВ ЗСУ та багаторазовий рекордсмен України і світу в силових видах спорту.
В інтерв’ю для Житомир.info він розповідає про мотивацію досягати спортивних вершин, встановлювати рекорди та залишатися незламним під час служби в лавах Збройних сил України.
– Розкажіть, як ви прийшли в спорт?
– У спорті з шести років. Мене привів у спорт мій батько. Він займався непрофесійним бодібілдингом. Я дивився, як він тренувався. Ми з ним ходили на турніки, бруси, відтискалися від підлоги. Потім у шість років я пішов на футбол. Згодом вступив у військовий інститут. Там футбол відійшов на другий план. Почав більше тренуватися, більше займався воркаутом.
В інституті хтось встановив рекорд – підйом з переворотом. Я тоді здивувався і думав: що це за термінатор? Потім сам вирішив спробувати. Вийшло 50 разів, потім 100, 200, 500. Я сказав, що зможу зробити тисячу разів. І зробив.
–Це був ваш перший рекорд?
–Так, перший і найсмачніший. Він був справді складний. Я провів на перекладині 3,5 години. Зробив тисячу підйомів. Турнік був у крові, руки теж – у мозолях і крові. Думаю, за складністю це був найважчий рекорд.
–Що ви тоді відчули, коли зробили це і злізли з перекладини?
–Ейфорія була просто шалена. Я сам собі казав: як я зміг таке зробити? Потім потихеньку почав свій шлях спортсмена. Перший рекорд, другий, третій, четвертий. Думаю, серед усіх цих рекордів основний – саме підйом з переворотом. Я ще з курсантських років мріяв встановити рекорд Гіннеса. І тепер він у мене є.
Рекорд Гіннеса встановлював разом із Дмитром Грунським. Він волонтер із Дніпра, теж багаторазовий рекордсмен Гіннеса. Ми відтискалися в парному режимі – за хвилину зробили 42 повторення. Це теж складний рекорд, але, слава Богу, він увійшов до історії світових рекордів.
–Якщо говорити про рекорди, у вас є всеукраїнські, світові та рекорди Гіннеса. Скільки їх загалом?
–Загалом дев’ять. Якщо брати всі, то дев’ять офіційних.
–А як ви взагалі вирішили встановлювати ці рекорди і для чого?
–Хотілося якось реалізуватися в житті. Поки що не реалізувався як футболіст. Думаю, ще є час, я молодий – мені 27 років. Хотілося досягти чогось, і я знайшов таку мотивацію в собі.
Після першого рекорду мене підтримало багато людей, і я вирішив не зупинятися та надихати молодь і дорослих займатися спортом. Не ставити рекорди, а просто привести своє тіло до ладу.
–Коли встановлюєш рекорд, чи отримуєш за це якісь кошти?
–«Національний реєстр рекордів України» не платить. Навпаки – я плачу, щоб його офіційно зафіксували.
–Ви навчалися у військовому інституті. Розкажіть, як потрапили до Десантно–штурмових військ.
–До Десантно–штурмових військ я перейшов нещодавно, у травні. Дізнався, що там є якісні умови для тренувань і підготовки. Також навчальний центр добре готує військових. Це мене зацікавило, і я вирішив, що хочу бути серед людей, які постійно вдосконалюються та допомагають іншим розвиватися. До цього служив у 502–му батальйоні РЕБ, потім у 157–й механізованій бригаді. У батальйоні РЕБ виїжджав на бойові завдання, пов’язані з радіоелектронною боротьбою. Зараз я викладаю фізичну підготовку. Проводимо заняття з рукопашного бою, вправи з власною вагою: відтискання, вистрибування, присідання, ножовий бій, дії з пістолетом. Усе це викладаємо нашим воїнам.
–Чому обрали військовий шлях?
–Військовий шлях обрав ще у 18 років. Мій батько сказав, що хоче бачити мене військовим. Він для мене приклад, мотиватор і підтримка.
–Як спорт допомагає під час служби?
–Хочеться своїм прикладом мотивувати людей, яких навчаємо в навчальному центрі. Спорт допомагає бути дисциплінованішим, витривалішим і сильнішим.
–Яким має бути сучасний український військовослужбовець? Чи обов’язкова фізична підготовка?
–Обов’язково. Думаю, це номер один. Зараз в Україні війна, тому військовий має бути стійким, витривалим і сильним. У навчальному центрі проводяться заняття на психологічній смузі перешкод, рукопашний бій, фізична підготовка, підтягування, бруси та різні комплекси вправ. Частина постійно бере участь у змаганнях з кросфіту. Нещодавно навчальний центр посів перше місце. Я думаю, що це насамперед про моральний дух і стійкість. Військовослужбовець має бути готовий пройти 15 кілометрів у броні, касці та спорядженні. Для цього потрібна хороша фізична форма.
–Нещодавно ви встановили новий рекорд України з виконання комплексу «Мерфі». Чому обрали саме його і як готувалися?
–Готувався два місяці. Цей комплекс я присвятив своєму другові – Івану Мельниченку. Ми разом виросли. Він служив у 95–й бригаді. Це була моя головна мотивація. Не показати час чи результат, а вшанувати пам’ять людини. Наших загиблих захисників потрібно пам’ятати. Якщо не будемо пам’ятати, то заради чого вони воювали? Цей рекорд дуже складний і добре підходить для військових, адже весь комплекс спрямований на витривалість: 1,6 км бігу, 100 підтягувань, 200 відтискань, 300 присідань і ще 1,6 км бігу. Такі комплекси з власною вагою роблять людину сильнішою, витривалішою та стійкішою.
– Що було найскладніше під час виконання?
– Було спекотно, світило сонце. Найважчим став фінальний біг. Коли залишилося два кола, стало дуже важко. Зараз хочу ще краще підготуватися, пройти необхідні погодження і спробувати виконати цей комплекс уже за правилами кросфіту та побити світовий рекорд.
– А який світовий рекорд наразі?
– Приблизно 33–34 хвилини. Я виконав за 40 хвилин 23 секунди.
– Думаєте, вдасться покращити результат?
–Думаю, так.
– Що ще у планах, які наступні цілі?
– 22 червня братиму участь у шоу «Україна має талант», де також встановлюватиму рекорди. Потім мене запросили на чемпіонат світу в Латвію. Там змагатимуться представники 60 країн. Рекорди – це добре, але перемогти серед спортсменів із 60 країн, стати першим – це вже дуже серйозний результат. Хочеться показати Україну на весь світ.
Як готують операторів безпілотних систем у навчальному центрі ДШВ – дивіться тут.
Нагадаємо, 21 травня у Житомирі десантник Дмитро Косатий встановив новий рекорд України з виконання комплексу «Мерфі».
Як повідомляв Житомир.info, в липні 2020 року Дмитро Косатий, який на той час був курсантом Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, встановив рекорд України: впродовж кількох годин він безперервно виконував вправу підйом з переворотом на перекладині. У червні 2023 року житомирянин, офіцер ЗСУ, у Харкові встановив два рекорди – світовий з віджимання та національний з підтягувань на турніку за 3 хв.
