Проблема з МАФами потребує чіткого законодавчого врегулювання на загальнодержавному рівні – для того, щоб встановити єдині правила гри, що влаштовуватимуть і бізнес, і міську владу.
Про це говорили представники Антимонопольного комітету, експертного середовища та бізнесу під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі 21 вересня.
Вони зауважили, що важливо також чітко врегулювати умови перехідного періоду, двох-трьох років, наданих для того, щоб адаптуватися до нових умов. Запропоновані законодавчі рішення як для загальної концепції, так і для перехідного періоду обов’язково слід виносити на відкрите обговорення. Експерти додали також, що більш правильний термін на позначення кіосків – «тимчасові споруди» (ТС), тому що «мала архітектурна форма» охоплює також декоративні вази, паркові лавочки тощо.
Більшість експертів визнали, що питання про повну ліквідацію кіосків як «рудименту минулого» піднімати не варто – на сьогодні тимчасові торгові точки вигідні і самому дрібному бізнесу, і мешканцям районів, де ще немає достатньо розвиненої інфраструктури. Ключова проблема – відсутність єдиного законодавчого регулювання їхньої діяльності.
«МАФи повинні бути, але не так, як це зараз є. Потрібна узгоджена концепція на рівні міста і держави, щоб вони були всі однакові і законні, щоб кожен підприємець міг на конкурсних засадах через укладання договору отримати легальне місце для здійснення діяльності», – зазначив Микола Сорока, радник Комітету Верховної Ради з питань промислового розвитку.
«Мають бути єдині правила, і узгодження цих правил – це вже питання дискусії між різними групами інтересів – територіальною громадою і бізнесом. Кожне місто може мати свою специфіку, тому і підходи будуть різними, але загальні рамки мають бути уніфіковані», – зазначив Любомир Чорній, експерт програми USAID Лідерство в економічному врядуванні.
Він зауважив, що дохід від такого бізнесу невеликий, тому слід подбати, щоб їхні адміністративні витрати були мінімальними. Зокрема, потрібно зробити процедуру отримання земельної ділянки простішою, аніж для забудовників під капітальну споруду, та гарантувати захист майнових прав таких підприємців. Підприємці наголосили, що, враховуючи усі юридичні колізії, до остаточного законодавчого врегулювання питання МАФів потрібно ввести мораторій не лише на встановлення нових кіосків, але й на демонтаж вже встановлених.
Ярослав Глібіщук, експерт Центру громадянської експертизи, заявив, що Центр підготував базову версію законопроекту, який пропонує врегулювання проблеми з ТС, документ пройшов декілька обговорень і його готують до подання у Верховну Раду. Водночас, стверджують представники бізнесу, до нього ще є численні зауваження і потрібне подальше обговорення із залученням усіх зацікавлених сторін.
Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова, розповів, що у Львові питання тимчасових споруд поки що також залишається проблемним. На сьогодні влада встановила мораторій на появу нових тимчасових споруд, тож їхня кількість тепер тримається на рівні 1700. Зараз йде мова про те, щоб зменшувати їхню кількість. Рішення ще шукають, у тому числі через консультації із німецькими експертами. Як варіант – поступово підвищувати орендну плату за ділянку, для того, щоб ці кіоски стали нерентабельними, а паралельно – пропонувати бізнесу альтернативи у вигляді перших поверхів будівель, як це зробили у Європі, де перший поверх одразу зонують як комерційний простір.
«Формуючи нові принципи зонування території районів міст, ми зможемо зробити пішохідні променади «магнітами» для рітейлу, де були б вигідні цінові умови для підприємців і які б за рахунок великої кількості магазинчиків могли притягувати людей», – пояснив він.
Нагадаємо, 1 березня цього року виконком Житомирської міської ради прийняв рішення «Про затвердження комплексної схеми розміщення та архітектурних типів тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Житомира». В квітні мер Житомира Сергій Сухомлин пояснював, що на даний момент власники МАФів взагалі нічого не платять в бюджет міста, тому був розроблений регуляторний акт, за яким визначено три зони в місті: третя зона – умовно 20-25 грн за 1 кв.м. малої архітектурної форми платіж в місяць, а перша зона, центр, приблизно в три рази вище платіж за метр квадратний, також є ще підвищувальні коефіцієнти для МАФів, які торгують спиртними напоями або сигаретами.
Як повідомляв Житомир.info, на сесії міської ради 28 квітня мер зазначив, що у Житомирі 620 МАФів стоять законно, а більше 200 - без будь-яких дозвільних документів. Депутати проголосували за створення робочої групи для вирішення спірних питань у комплексній схемі розміщення МАФів.
Тим часом інспекція з благоустрою прибирає незаконні кіоски, а міська влада продовжує ухвалювати рішення про демонтаж МАФів.
